Куди ж дівається неперероблене сміття в нашій країні? Десь 1-2% спалюють, а все інше вивозять на звалища. Площа всіх сміттєзвалищ України становить понад 10 тис. га. Це 14 тис. футбольних полів. Зрозуміло, що так довго тривати не може – інакше рано чи пізно вся країна перетвориться на великий смітник.
Всі переробні підприємства ще донедавна працювали не завдяки, а всупереч існуючим обставинам. Проте, сподіваюсь, що ситуація нарешті зрушить з мертвої точки. Зокрема, минулого місяця в Житомирі було відкрито перший сміттєпереробний завод, побудований за кошти приватного інвестора. Його вартість 9 млн євро.
Цей завод має дві лінії для сортування та компостування відходів. Всього він зможе переробляти 85 тис. тонн сміття за рік. Найближчим часом також мають з’явитися два заводи на Київщині, орієнтовною потужністю до 100 тис. тонн на рік кожен. Їх будівництво триває.
Хотілось би, щоб подібні сміттєпереробні комплекси виростали в Україні у геометричній прогресії. Для цього необхідно стимулювати інвесторів до їх створення. Зробити так, щоб цей бізнес став вигідним. Над цим зараз мають серйозно думати ті, хто приймає закони.
Проте вже збудований завод у Житомирі допоможе щорічно зберігати від сміття територію, яка дорівнює приблизно 2,3 га. Це майже чотири футбольних поля.
А українцям я б порадив вчитися сортувати сміття. Для початку – хоча би здавати окремо батарейки, акумулятори, папір та скло. Бо якщо ви цього не будете робити – сенсу у сміттєпереробних заводах немає.
