Проєкт закону суттєво доопрацьовано, деякі поправки внесено з урахуванням наших пропозицій і зауважень. Членам комітету вдалося обговорити важливі питання для промислових підприємств і усунути низку недоліків у законопроєкті. Але водночас у ньому залишилося досить багато вимог, які негативно вплинуть на всі галузі промисловості. Такі огріхи законопроєкту визнавалися народними депутатами та іншими учасниками наради, але, на жаль, не могли бути оформлені прямо на засіданні. Ми сподіваємося, що це буде виправлено між першим і другим читанням законопроєкту.
Насамперед ідеться про таку вимогу, як передача даних у режимі реального часу з джерел забруднення контролювальним органам. Такої міри немає в більшості країн Європи, її виконання спричинить великі витрати для підприємств, крім того, це часто просто фізично неможливо виконати. Тому повинна бути знайдена інша форма передачі інформації, у будь-якому разі дані будуть зібратися автоматично й передаватися органам контролю за узгодженим графіком. Потрібне розуміння функціонування цього механізму, щоб не створювати свідомо нездійсненних умов для підприємств.
Також украй важливо для нас – це наповнення збірника найкращих доступних технологій, потреба створення якого є складовою частиною цього законопроєкту. Ми наполягаємо на тому, щоб, поки Україна не стала повноправним членом Європейського Союзу, у нас була можливість вносити деякі корективи та пропозиції, пов'язані з особливостями функціонування наших підприємств. Європейські підприємства, наші конкуренти, перебуваючи в юрисдикції Європейського Союзу, здійснюють радницькі пропозиції в довідник через органи ЄС. В України такої можливості немає. Тому ми вимагаємо, щоб українські підприємства могли вносити свої пропозиції до наповнення цього збірника, які природно повинні верифікувати належним способом, і цей захід продовжено до моменту вступу України в Європейський Союз.
Ухвалення законопроєкту про промислове забруднення суттєво вплине на всі галузі економіки України. Народним депутатам потрібно не упустити цілої низки важливих моментів після першого читання у Верховній Раді і під час підготовки законопроєкту до другого читання.
Парламентарі повинні враховувати, що, рухаючись до Європи, імплементуючи європейські директиви, необхідно робити економічно обґрунтовані кроки. Йти аналогічним шляхом, який пройшли інші країни Східної Європи. Адже кожна країна вибирала для себе відповідну швидкість, домагалася обліку своїх особливостей, вимагала та отримувала фінансову допомогу Європейського Союзу.
