Навіщо ЄС запровадив CBAM?
Щоб:
- зупинити вуглецевий витік — втечу виробництва в країни без екостандартів;
- захистити європейських виробників від нечесної конкуренції;
- стимулювати зниження глобальних викидів.
CBAM робить імпорт в ЄС "екологічно справедливим": імпортери мають сплачувати за викиди, які сталися при виробництві товару — так само, як це роблять європейські компанії.
Але що це означає для України?
1. Бізнес на межі виживання.
Ракети, блекаути, знищені заводи — а тепер ще й витрати на CBAM-звітність і сертифікати.
2. Відсутність державної підтримки.
Немає системи моніторингу викидів, фондів декарбонізації, інструкцій для підприємств.
3. Загроза експорту.
Металургія, добрива, цемент — це наші експортні "легені". Якщо вони стануть неконкурентоспроможними — втрачаємо валюту, ринки, робочі місця.
4. Втрата довіри.
Без адаптації ми станемо країною-ризиком. Інвестори підуть. Бізнес буде або хитрувати, або закриватись.
5. Ризик імітації реформ.
Без реального плану CBAM породить фіктивну звітність, корупцію і чергове "ми старалися".
Що має зробити уряд України?
Офіційно звернутись до Єврокомісії з вимогою гнучкого перехідного періоду.
Аргументувати:
- статус країни-кандидата + війна;
- ризики для ключових галузей економіки;
- потреба у фінансовій та технічній підтримці.
Наш заклик:
- Відтермінувати обов'язок сплати CBAM-сертифікатів щонайменше до 2030 року.
- Створити технічний і фінансовий механізм підтримки українських виробників.
- Запровадити "зелений режим солідарності" — винятки для країни-кандидата, що воює.
Чому це важливо?
Бо знищена промисловість точно не стане "зеленою", а екологічна політика ЄС має бути не лише амбітною, а й солідарною.
