Ліквідували Міндовкілля. Забрали приміщення колишнього міністерства. І тепер, схоже, настала черга лісів.
Як тихо пожартував Олексій Василюк: дехто, здається, думає, що ліс – це як буряк чи кукурудза. Росте ж. А по полях бігають свині, у лісах – кабани. То яка різниця?
В уряді відбулася зустріч із новими очільниками Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики. Ви ж пам'ятаєте, що Міндовкілля більше немає. Тож його повноваження вирішили просто... поділити.
Це була, мабуть, найдивніша зустріч на офіційному рівні, на якій я була. Міністр одразу повідомив, що на все – 20 хвилин. За перші 10 хвилин представники громадського сектору мають представитися, а потім він "відрефлексує".
Але найцікавіше сталося далі. Два міністри, як і казали, пішли і залишився Олександр Краснолуцький. Це тіньовий міністр довкілля. Ну а як? Він оце все тягне.
Я вже думала, що доведеться говорити дуже гостро. Але Тетяна Тимочко перша взяла слово. Вона називала речі своїми іменами – без ОБСЄшного дипломатичного стилю "висловлюємо занепокоєння".
Чесно кажучи, так і не зрозуміла, навіщо було їхати до Кабміну заради 20 хв для такого от "побачення". Роботи зараз більш ніж достатньо у всіх. Дорога забирає тьму часу. KPI холостий.
Найбільше мене турбує інше. Складається враження, що нас поступово привчають до нової реальності. Крок за кроком. За принципом "вікна Овертона".
Рік тому ліквідація Міністерства захисту довкілля здавалася немислимою. Сьогодні це вже факт.
Ще рік тому важко було уявити, що в міністерства заберуть навіть приміщення, а люди ламатимуть голову, куди подіти архіви міністерства довкілля.
Тепер обговорюють ліси. Усе це не мало стати нормою.
Україні потрібне окреме Міністерство захисту довкілля. Потрібен міністр, який на засіданнях уряду щодня нагадуватиме колегам, що держава існує не лише для економічних показників, а й для збереження природного капіталу. Бо якщо в очах лише маржа, то ціну за такі рішення рано чи пізно заплатить вся країна. Це дуже дорого забивати на довкілля.
Я встигла сказала новому міністру економіки лише одне. Під час літнього довкіллєвого форуму один із міжнародних партнерів, говорячи про український уряд, сказав: "Ministry of Economy… and so on"...
Саме так сьогодні виглядає тема довкілля. І мені дуже хочеться змінити це сприйняття – не лише серед міжнародних партнерів, а й серед українців.
Бо в системі good governance не може бути міністра з питань "and so on". Це про гідність, щоб нас не сприймали як неандертальців, які не знають, що таке good governance
Згодом один з міністрів таки повернувся, ненадовго, і показав нам другий слайд. Ділюся з громадою.
