Ключові тези, які озвучив на зустрічі, присвяченій НВВ2:
- Україна зосереджена на довгострокових соціальних і структурних змінах, які є фундаментом "зеленої" трансформації економіки.
- Крім сталості енергетичного сектору, актуальною є проблема доступності фінансів для здійснення трансформації. Один із прикладів – національний план зі скорочення викидів (НПСВ) великих спалювальних установок. Без фінансування жодні гарні плани не можуть бути реалізовані.
- Досягнення фінансової сталості енергетичного сектору важливе з погляду кліматичних зобов’язань України. Це стосується скорочення використання вугілля, поступового заміщення теплової генерації, збільшення частки ВДЕ у постачанні первинної енергії, розвитку потенціалу водневої енергетики. Для нас розвиток ВДЕ невіддільний від створення систем накопичення енергії та високоманеврової генерації.
- Технічний і фінансовий стан паливно-енергетичного комплексу України є незадовільним, і ми маємо це враховувати під час визначення кліматичних зобов’язань.
- Європу цікавить ситуація щодо Другого національного визначеного внеску України (НВВ2). Україна прагне досягнути більш амбітних цілей, і тут позиція Міненерго та Мінекології спільна – потрібно брати на себе амбітні, проте реалістичні зобов’язання. Адже є низка застережень, які потрібно врахувати під час досягнення показника до 2030 року.
- Ніхто не хоче зупинки трансформації сектору, тому треба об’єднати зусилля й щодо розроблення політики та експертної допомоги з боку міжнародних партнерів, і щодо фінансової підтримки модернізації сектору.
