Наразі український ринок органічної продукції сформований і розвивається відповідно до вимог згідно з Постановою Ради ЄС № 834/2007 та Постановою Комісії ЄС № 889/2008. Національні НПА у цієї сфері ще не впроваджені повною мірою для забезпечення введення в дію національної системи органічної сертифікації.

Продукція, отримана в результаті неорганічного виробництва - НЕ органічна.

З введенням в дію Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" встановлені  вимоги щодо застосування маркування словом  "натуральний" щодо харчових продуктів або логотипом з цим словом.

Стандарт ISO / TS 19657:2017 Визначення та технічні критерії для харчових інгредієнтів, які вважаються натуральними (Definitions and technical criteria for food ingredients to be considered as natural) був прийнятий в грудні 2017 року. До української національної системи стандартизації він був впроваджений методом підтвердження у травні 2018 року.

Стандарт пропонує механізми обміну інформацією між підприємствами про харчові складники, які вважаються натуральними, що має сприяти поширенню практики добросовісного ведення бізнесу.

Екологічний продукт – це умовне твердження з досить розмитим поняттям. Якщо керуватись міжнародними стандартами серії ISO 14020 "Екологічні маркування та декларації" (всі ці стандарти гармонізовані до національної системи стандартизації), продукт може бути:

  • з поліпшеною екологічною характеристикою, наприклад його пакування підлягає компостуванню, саме це і треба декларувати, у разі наявності підтверджувальних документів з позначенням умов компостування з посиланням на стандарт або вказувати додаткове для споживача джерело інформації (qr код, сайт тощо) (ІІ  тип екологічних самодекларацій);
  • позначений  екологічним маркуванням, право на застосування якого надається акредитованим органом з екологічного маркування – на сертифіковану продукцію що відповідає встановленим екологічним критеріям оцінки життєвого циклу продукції (І тип екологічних маркувань);
  • маркований інформацією про загальний вплив на довкілля протягом життєвого типу, наприклад – викиди СО2 (ІІІ тип екологічних продуктових декларацій).

Важливо розуміти те, що екологічні критерії для екологічних маркувань І типу по суті є стандартами, що встановлюють показники для продукції певної категорії. Саме ці показники ідентифікують продукцію як більш екологічно кращу у порівнянні з загальнообов’язковими вимогами згідно з національними регламентами та іншими актами права.

Безпідставне застосування маркування що вказує на екологічну характеристику чи перевагу порушує вимогу статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (поширення інформації, що вводить в оману). За фактом порушення Антимонопольним комітетом України накладаються і стягуються штрафи в розмірі до 5% від річного доходу за рік, що передував року, у якому виявлено порушення.