Міндовкілля прирікає ведмедів та рідкісних птахів на голодну смерть через збільшення незаконного промислового збору ягід у 22 рази за 8 років у карпатських національних парках.

Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило ліміти на промислову заготівлю ягід у національних парках у 22 рази за останні 8 років. І ця небезпечна тенденція все зростає.

Ліміти видавалися національним паркам Синевир, Верховинський, Ужанський і Черемоський та ще Бузький Гард (він не в Карпатах). Промисловий збір ягід і грибів у цих національних парках відбувається як у господарській зоні, так і в зоні "регульованої рекреації", яка повинна добре охоронятися.

Так, національний парк Синевир отримав від Міндовкілля України при міністрі С. Гринчук на 2025 р. ліміти на промислову заготівлю 70 тонн чорниці, 2 тонн малини,1 тонни ожини, 9,2 тонн глоду, 0,6 тонн шипшини, 5 тонн грибів.

Національний парк Бузький Гард отримав на 2025 р. ліміти на промислову заготівлю близько 9 тонн шипшини, глоду та рослини чебрецю.

Ужанський національний парк отримав від Міндовкілля України на 2025 р. ліміти на промислову  заготівлю 79,1 тонн чорниці, 3,2 тонн малини, 51,3 тонни ожини, 1,1 тонни шипшини, 12,2 тонн грибів.

Черемоський національний парк отримав на 2025 р. ліміти на промислову заготівлю 0,5 тонн чорниці, брусниці та малини, а також на промислову заготівлю 0,5 тонн грибів.

Загалом щорічно національні парки отримують лімітів на промислову заготівлю близько 200 тонн ягід та 130 тонн грибів. До того ж такі величезні обсяги чорниці збирають не вручну, а за допомогою спеціального пристосування типу грабель, що шкодить чорничникам.

При цьому площа заповідних лісів не збільшилася. Крім промислового збору ягід і грибів, на який отримують ліміти парки, там ведеться промисловий збір грибів і ягід різними комерційними фірмами, що значно збільшує навантаження на чорничники, брусничники, інші ягідники та місця зростання грибів і призводить до серйозних екологічних проблем.

Насамперед, це стосується різкого зменшення кормової бази диких тварин. В Українських Карпатах мешкає лише близько 300 бурих ведмедів. Влітку вони переважно годуються ягодами, плодами, дуже люблять малину.

Проте саме ягоди у карпатських національних парках, які мають охороняти ведмедя та його кормову базу, на рік збирають промисловим способом по 200 тонн, чим позбавляють ведмедів харчування та прирікають на голодну смерть. Червона книга України як один із заходів охорони ведмедів рекомендує підвищувати "кормність угідь", а Міндовкілля та деякі карпатські національні парки роблять усе з точністю до навпаки.

Крім того, в національних парках Синевир, Верховинський і Черемоський, в яких зараз йде промислова заготівля лісових ягід і грибів, живуть рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України – глушець, тетерук і рябчик. Вони активно харчуються ягодами, особливо чорницею. У національному парку Синевир мешкають глушець і рябчик, у Верховинському – тетерук і глушець, у Черемошському – глушець. У нарисах Червоної книги про ці види сказано, що однією з причин падіння чисельності цих птахів є зменшення площі ягідників, а в якості одного із заходів охорони рекомендується заборонити збір ягід.

Однак на ділі Міндовкілля і національні парки роблять все навпаки. У гонитві за довгою гривнею Міндовкілля збільшує і збільшує ліміти на збір чорниці, інших лісових ягід і грибів, чим позбавляє цих рідкісних птахів корму.

Що стосується грибів, то до Червоної книги України занесено півсотні видів грибів, деякі з яких ростуть у Карпатах. Збирачі грибів явно не мають біологічної освіти і можуть мимоволі збирати і червонокнижні гриби, чим завдають величезної шкоди біорізноманіттю.

Гриби є найважливішим елементом лісової екосистеми. Мікориза гриби – це не просто милі поганки в лісі. Це інженери екосистем, які годують 80% всіх рослин на Землі та щорічно прокачують через свої мережі 3,6 мільярди тонн вуглецю. Їхні підземні гіфальні мережі можуть становити до 30% живої мікробної біомаси ґрунту. Без грибів впаде продуктивність екосистем, кругообіг вуглецю та стійкість до змін клімату.

Крім цього мікориза грибів є життєво важливим природним елементом для багатьох рідкісних червонокнижних рослин, наприклад, для орхідей. Вони без неї не можуть існувати. Даючи шалені та бездумні ліміти на промисловий збір грибів у карпатських національних парках, Міндовкілля завдає жахливого удару по багатьох рідкісних рослина та екосистемах, знищуючи їх.

До речі, нещодавно Департамент стратегічних розслідувань МВС України розпочав вивчення  лімітів, які від Міндовкілля отримував національний парк Синевир. Гадаю, скоро будуть цікаві висновки.

Збір чорниці, інших лісових ягід і грибів у національних парках ведеться практично безконтрольно, без урахування потреб рідкісних птахів та інших тварин, без серйозного наукового обґрунтування та контролю.

Окрім іншого, промислова заготівля ягід, грибів, лікарських рослин у національних парках порушує природні процеси, які ці природно-заповідні установи якраз і повинні захищати.

А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України “Про природно-заповідний фонд України” ніде не сказано, що у національних парках дозволяється у промислових масштабах заготовляти ягоди, гриби та лікарські рослини. Тобто Міндовкілля видає ліміти на їхню заготівлю незаконно, а національні парки їх незаконно заготовляють.

По суті, в Україні створено ще одну корупційну схему, до якої входить керівництво Міндовкілля та керівники деяких національних парків. І ця група безпринципних міністерських чиновників та жадібних директорів національних парків безперешкодно краде та знищує природні багатства народу України. Керівництво Міндовкілля розглядає національні парки як власні гаманці. Ставлять туди своїх, залежних від міністра, директорів і обкладають податками.

До корупції в Міндовкілля додається ще й кричуща некомпетентність міністерських чиновників. Наприклад, зараз Департамент заповідної справи в Міндовкілля України очолює чиновник Е. Токар, який до цього ніколи не працював у сфері екології, а останнім місцем його роботи було керівництво Центром зайнятості в Мукачево.

Тенденція до зростання кількості збору якід, грибів у національних парках та комерційної реалізації інших природних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні ресурси будуть у десятикратному розмірі.