При розробці Закону "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" передбачалось, що до введення його в дію (тобто протягом року з 2 серпня 2018 до 2 серпня 2019 р.) буде ухвалено всі необхідні підзаконні акти, щоб розпочати впровадження закону і запустити роботу реєстрів органів сертифікації та операторів органічної продукції. А протягом наступних 18 місяців можливо отримати першу органічну продукцію, яка могла б маркуватись державним органічним логотипом.
Наразі ж в Україні ще не почали працювати реєстри, ба більше, навіть немає органів сертифікації, які б могли розпочати проведення сертифікаційних робіт за українськими стандартами.
Фактично у нас зараз виконується тільки дві норми закону. Держпродспоживслужба веде перелік органів іноземної сертифікації, що потрібно для імпортно-експортних операцій. Друга норма стосується експортної діяльності – законодавчі зміни наразі не стосуються тих операторів, які працюють за міжнародними стандартами та сертифікуються органами іноземної сертифікації.
Загалом же впровадження закону почнеться тільки тоді, коли запрацює реєстр органів сертифікації і вони розпочнуть процес сертифікації операторів. Що для цього потрібно?
Національне агентство з акредитації (НААУ) в травні 2021 року повідомило про початок акредитації органів сертифікації органічного виробництва, до цього часу НААУ не надавали такої послуги взагалі. Але перед тим, як подати заявку на акредитацію, органи сертифікації повинні навчити своїх інспекторів та відправити на атестацію до Міністерства економіки України, яке відповідає за органічний напрямок. Наразі терміни проведення іспитів для інспекторів ще не визначені.
Акредитація зазвичай триває близько 6 місяців, але якщо орган сертифікації вже має акредитацію за відповідним стандартом, то застосовується процедура розширення сфери діяльності і це спрощує та скорочує процес акредитації.
В Україні зараз акредитацію за стандартом ДСТУ ISO 17065 мають 122 органи з оцінки відповідності, жоден з яких не має досвіду сертифікації органічного виробництва. З іншого боку, є органи іноземної сертифікації, що мають міжнародну акредитацію за стандартом ISO 17065.
Не дивлячись на те, що НААУ є членом Міжнародного форуму з акредитації (IAF) та підписантом Багатосторонньої Угоди про взаємне визнання (IAF MLA) і мало б визнавати міжнародну акредитацію, існують побоювання, що органи іноземної сертифікації будуть змушені проходити повну акредитацію в Україні. Складно сказати, до чого це призведе, але можна передбачити, що процес акредитації займе ще певний час.
Після проходження акредитації органи сертифікації повинні подати заяву для включення в реєстр органів сертифікації, який буде вести Мінекономіки, і тільки з цього моменту може розпочатись процес сертифікації виробників.
Тож впровадження органічного законодавства може розпочатись щонайменше за кілька місяців, коли з’явиться перший орган в реєстрі органів сертифікації, а першу продукцію, марковану українським державним логотипом, ми зможемо побачити не раніше як за три роки. При цьому увесь цей час сумлінні органічні виробники, які наразі працюють за стандартами, що еквівалентні стандартам ЄС, знаходяться так само поза законом, оскільки Україна не визнає дії європейських стандартів на своїй території.
Змінити ситуацію та повернути сертифікованих органічних виробників у правове поле може законопроєкт про внесення змін до розділу XI "Перехідні положення" Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", зареєстрований у Верховній Раді наприкінці квітня за номером 5440. Разом із цими змінами можна буде говорити і про запровадження державного контролю в сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
