Тепер є змога порівняти те, що описав я в колонці, і те, що є в порівняльній таблиці законопроєкту, яку власноруч підписав Маріковський.

Основними змінами в законопроєкті, які роблять його повністю непридатним, це:

  • позбавлення повноважень ОМС та Мінрегіону в управління відходами та передача цих повноважень до НКРЕКП. Частину правок подав сам Маріковський, іншу частину він пропонує як пропозицію підкомітету (про це йдеться на с. 277-281 порівняльної таблиці);
  • убивство РВВ — розширеної відповідальності виробника через запровадження “формального” договору страхування або банківської гарантії для бізнесу (про це йдеться в пропозиції підкомітету на с. 188);
  • збереження наявного "чорного" ринку металолому шляхом вилучення його з-під дії закону, що суперечить Європейським Директивам (пропозиція підкомітету на с. 98);
  • “фінансові гирі” з рекультивації полігонів лише за державні кошти, зокрема за кошти екологічного податку, що не погоджено Мінфіном (пропозиція підкомітету на с. 418);
  • закупівля послуг на операції з відходами відповідно до ЗУ “Про публічні закупівлі”, які переважно враховують лише цінові, а не якісні критерії, що може призвести до того, що переможці-шахраї не матимуть переробних потужностей і за низькі ціни зможуть відходи лише вивозити до лісу, що ми й спостерігаємо по всій країні сьогодні (пропозиція підкомітету на с. 356-357);
  • “корупційна заточка”, яка надає Адміністратору місцевої системи управління відходами, що є комунальним підприємством, проводити не лише розрахунки з компаніями, а й конкурси на визначення переможців із надання послуг з управління відходами. Це автоматично створює корупційні ризики та наділяє комунальне підприємство надмірною владою (пропозиція підкомітету на с. 356-357).

Ми побачили робочий проєкт на майже 800 сторінок. Переписано фактично все — навіть назва законопроєкту, до кожної статті пропонується нова правка підкомітету!

Перетворення "чернетки Маріковського" в закон у такому вигляді призведе до поглиблення проблем у сфері відходів, "заморозить" створення механізмів розширеної відповідальності виробника для ОМС, покладе на органи місцевого самоврядування та державний бюджет непіднімні зобов'язання щодо рекультивації тисяч полігонів без можливості залучення додаткового фінансування, зробить органи місцевого самоврядування заручниками “тарифних сіток” НКРЕКП, а ще — збереже тіньовий ринок металолому на 16 млрд грн на рік і створить нову корупційну схему в цій сфері.

Але більше схоже це не на просто різні позиції та бачення, а просто на саботаж, бо згадані учасники ніколи не погодяться з такими пропозиціями, а деякі експерти відверто називають закон “непрохідним”.

Останній рік ми чули, що міністр Роман Абрамовський наче заважав закону, а тепер виходить, що заважає весь профільний комітет на чолі з Олегом Бондаренком? Це теж було передбачувано і, на мою думку, є однією з тактик саботування. Відкритим залишається питання: хто і як замовив цей саботаж і чи побачимо ми притягнення цих людей до відповідальності?

Прикро, що законодавці затягують і зливають реформу управління відходів, яка в Європі триває 30 років, а в нас ніяк не почнеться.