До 1986 року територія сучасної зони відчуження активно освоювалась людиною. Тут бурхливо розвивалась промисловість та сільське господарство. Екосистема зазнала колосального тиску і здавалось, що на відновлення потрібні століття. Але коли людина раптово зникла, природі знадобилось небагато часу, аби взяти реванш.
Сьогодні в зоні відчуження нараховують 400 видів тварин, птахів і риб, а також 1200 видів рослин, з них більше 60-ти рідкісних. Тепер там можна побачити не лише звичних вовків та лисиць у великій кількості, але й коней Пржевальського, рисей, зубрів, і навіть бурих медведів, що забрідають з Білорусі.
Кілька років тому створили Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — найбільший на території України. Він охоплює дві третини зони, які найменш вражені радіацією.
Події минулої весни показали, що головна загроза для Чорнобильської зони — це масштабні пожежі. Тоді вогонь знищив 3,5 тис. гектарів лісів та завдав збитків на 8 млрд грн. І причиною займань є люди, а точніше їх необачне поводження з вогнем — випалення трави, розведення вогнищ, паління в лісі тощо. Також держава досі не змогла побороти браконьєрство, найбільше воно квітне в південних та західних секторах зони відчуження. Це тривожні сигнали, які демонструють, що буде з цим природнім анклавом, якщо туди масово запустять людей.
Заповідна територія зони відчуження це лише частина її справжнього обличчя. Сама ЧАЕС і смуга навколо неї - величезний могильник ядерних відходів. Четвертий реактор атомної станції, що вибухнув в 1986 році, наразі законсервований. Перший саркофаг створили ще по гарячих слідах аварії, а другий — більш надійний — завершили зводити в 2016 році. Тепер цей об'єкт Укриття являє собою величезну арку насунуту на місце, звідки свого часу вирвався "мирний атом".
Поряд з ЧАЕС знаходяться два сховища відпрацьованого ядерного палива. Паливо там у спеціальних ємностях може зберігатися більше ста років. За час роботи станції в 1977—2000 роках накопичилося понад 21 тис. тепловидільних збірок. І тому до старого сховища СВЯП-1 довелося будувати додаткове СВЯП-2, яке наразі вже введено в експлуатацію.
Крім того, в 1998 році почали зводити комплекс виробництв Вектор. Він призначений для захоронення низько та середньоактивних радіоактивних відходів (РАВ), а також для довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних РАВ. Там, зокрема, розмістять високоактивні радіоактивні відходи, що повертаються з Росії після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.
Проте це лише проміжне рішення проблеми. В довгостроковій перспективі треба шукати нові технології безпечної утилізації ядерних відходів, яких сьогодні, на жаль, ще не існує.
Чи можливо сумістити в межах 30-ти кілометрової зони відчуження промислову експлуатацію цієї території з відновленням чистого довкілля?
Згідно з президентським указом від 2019 року рекомендовано виділяти на Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник не менше 10% коштів, що перераховуються замовником захоронення ядерних відходів. Тобто атомна енергетика фінансуватиме природоохоронну діяльність. Додатковим джерелом доходів для відновлення екосистеми може бути туризм до зони відчуження. Перспективною є ідея розміщення навколо ЧАЕС сонячних електростанцій, які генеруватимуть чисту енергію.
Чорнобильська трагедія спровокувала величезні екологічні, економічні та соціальні проблеми, але одночасно надала нам небувалу можливість спостерігати, як природа відновлюється там, де немає людей. Тому треба максимально використати цей шанс і захистити екологію зони відчуження від надмірного тиску.
