Є питання по видатках на інші міністерства:
- Міненерго,
- Мінтранспорту,
- Мінагро.
Адже саме діяльність цих міністерств — не Міндовкілля — найбільше впливає на стан здоров’я і на якість життя українців.
По Міненерго, звісно, найбільше питань.
По-перше, тут енергоефективність. А точніше, її відсутність. Так, після численної критики, на 2022 рік уряд все ж передбачив кошти на Фонд енергоефективності.
Це вже краще, ніж 0 у 2020 році та 100 млн у 2021 році.
‼Але 2,6 млрд грн фонд не наповнять.
2,6 млрд вистачить на утеплення і переобладнання ну може 500-700 багатоповерхівок. Для розуміння: їх 180 тисяч в Україні. Тому такими темпами ми будемо скорочувати шкідливі викиди та розміри платіжок ще зі 100 років.
А як мало б бути:
щоб уряд виконав зобов’язання по зменшенню викидів за Паризькою угодою на енергоефективність з державного бюджету мали дати мінімум 16 млрд грн.
Це при тому, що +24 млрд мали б надійти до фонду енергоефективності з боку міжнародних партнерів і з видатків місцевих бюджетів.
Так, за розрахунками тих же урядових експертів треба 40 млрд щороку до 2035 року, щоб у сфері енергетики справді зменшились викиди парникових газів. Це при тому, що крім централізованого фонду мала б ще працювати урядова програма “теплих кредитів”. На них в цьому бюджеті 0. У 2020 році було 150 млн грн, і ними люди успішно користувались.
Вугілля і (не)відмова від нього
Традиційно левова доля з бюджету йде на фінансування галузі викопних джерел енергії. Показники ідентичні з 2021 роком. Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств - 1, 032 млрд грн. Реструктуризація вугільної галузі - 3,1 млрд грн.
Це при тому, що президент стабільно говорить про “зелений” курс, декарбонізацію, трансформацію вугільних регіонів. Гроші на закриття виділяються, але шахти не закриваються. Бо кошти фактично йдуть на покриття боргів збиткових державних шахт.
Ну, явно, ж треба щось змінювати. Історія з року в рік однакова. Такими темпами нам далеко від частки в ВДЕ на енергоринку в 30%, що передбачено нашим оновленим НВВ, та від до справедливого переходу, який передбачає перекваліфікацію шахтарських професій і цілих міст.
Клімат
Як і про фонд трансформації вугільних регіонів, так і про кліматичний фонд в бюджеті нічого немає. Ну і бути не може, бо немає рішень уряду про створення відповідних фондів і програм, на які гроші фондів ішли б.
На державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів, як і минулого року, закладають 1 млн. грн. (При тому, що на виконання цієї програми з Кіотських грошей було використано 198 млн)
На Національний центр обліку викидів парникових газів передбачено 10,5 млн. грн. Це на 600 тис. грн. більше, порівняно з поточним роком.
Однак у бюджеті досі не передбачено окремої програми на запобігання негативних наслідків стихійних лих, таких як пожежі і повені.
Також мають бути передбачені кошти на реалізацію Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 р., яку незабаром мають прийняти.
Атомка
Ситуація з фінансуванням атомної енергетики також не є райдужною. Зокрема, в нас є 15 енергоблоків АЕС, 12 з яких вже вичерпали свій проєктний термін експлуатації. І рано чи пізно постане питання виведення їх з роботи.
Для цих цілей передбачений спеціальний Фонд резерву зняття з експлуатації атомних енергоблоків (ФРЗЕ), який наповнюється грошима, сплаченими за тарифом на електроенергію. Однак їх швидко з’їдає інфляція. Тому для захисту цих коштів від знецінення Міненерго має їх спрямувати на придбання державних цінних паперів, що не було зроблено цього року. На заваді, як завжди, були бюрократичні перепони. Важливо, що у 2022 цих перепон не було.
Агро
Хоч і декларуємо “зелені” курси, хоч і сільське господарство є одним із найбільших каталізаторів кліматичних змін, але жодної навіть маленької програмки на підтримку органічного господарства досі немає.
Природоохоронні заходи
Фінансування природоохоронних заходів цього разу зменшили аж на 37 млн грн. Якщо у поточному році закладали 165,8 млн грн, то на наступний рік — 128,6 млн грн.
Крім того, що вчергове зменшили фінансування, так ще є питання, на що саме ці гроші використовували. І постанову уряду про використання коштів на природоохоронні заходи давно б пора змінити, бо вона містить лазівки для Мінфіну не перераховувати гроші на здійснення цих заходів на місцях.
Чому це важливо? Бо сюди входить і система моніторингу повітря, і ремонт водоканалів тощо.
Крім програми щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, програма здійснення природоохоронних заходів є однією з основних програм Міндовкілля, яку, безумовно, варто відстояти.
Звичайно, енергоефективність в Міненерго, фінансування “теплих кредитів” і програма природоохоронних заходів в Міндовкілля — це ті речі, які не можна просто “спиляти” з держбюджету, щоб це залишилось непоміченим. Будемо подавати поправки.
