Українська делегація працює на полях Конференції ООН зі зміни клімату (СОР31), яка стартувала у Туреччині. Уже вп’яте Україна відкрила свій національний павільйон, який демонструє екологічні проблеми та практичні рішення держави, зокрема щодо декарбонізації та зеленого відновлення. Водночас на полях Конференції відбулося обговорення розвитку екологічного законодавства країни та його інтеграції з європейським.
Про це розповіли в Міністерстві економіки та довкілля України.
"Україна – це рішення"
Під таким амбітним гаслом цьогоріч працює український павільйон. Програма його роботи налічує понад 70 заходів із залученням чиновників, бізнесу, експертів та міжнародних організацій.
Влада вирішила виставити досвід України в умовах повномасштабної війни як сильний аргумент та приклад для розв’язання глобальних кліматичних викликів.
"Україна має практичний досвід рішень, які сьогодні важливі для багатьох країн: розвитку децентралізованої енергетики, впровадження зелених технологій та відновлення екосистем. Навіть в умовах повномасштабної війни ми продовжуємо кліматичні реформи та працюємо над зеленим відновленням", – зазначив на відкритті павільйона міністр економіки Олександр Кравченко.
Важлива частина заходів та самих інсталяцій присвячена впливу війни на екологію України. У тематичних зонах експозиції продемонстровано наслідки війни для водних екосистем, зокрема Чорного моря. Частина роботи присвячена технологіям зеленого відновлення.
Екологічна євроінтеграція
На полях Конференції українські делегати мали можливість обговорити прогрес імплементації європейського екологічного законодавства.
Як розповіли в Мінекономіки, про це йшлося на зустрічі заступника міністра економіки та довкілля Олександра Краснолуцького із заступником очільника Генерального директорату Європейської комісії з питань кліматичної політики (DG CLIMA) Яном Дусіком.
Окрім звіту Єврокомісії щодо України обговорили і розробку української Національної системи торгівлі викидами. Відповідний законопроєкт передали до DG CLIMA для отримання експертних коментарів.
"Маємо забезпечити її відповідність європейським правилам, підготувати відповідальні інституції та створити зрозумілі умови для бізнесу. На цьому етапі для нас особливо важливі експертні рекомендації Європейської комісії, щоб врахувати їх під час доопрацювання законопроєкту та подальшої підготовки до запуску системи", — зазначив Олександр Краснолуцький.
ЕкоПолітика зауважує, що існує чотири законопроєкти щодо НСТВ – міністерський та три депутатських, зареєстрованих на сайті Верховної Ради. Який з них передали європейцям, у Мінекономіки не уточнили. Детальний аналіз усіх документів – у цьому матеріалі.
