Реформи з довгою витримкою: які екологічні законопроєкти розгляне парламент на новій сесії 

В українському парламенті екологічних ініціатив вистачає. Принаймні у переліках. На порядку денному шістнадцятої сесії Верховної Ради IX скликання за Комітетом з питань екологічної політики та природокористування закріплено 68 проєктів законів і постанов.

ЕкоПолітика проаналізувала постанову № 4958-IX про порядок денний поточної сесії, яка розпочалася у вересні цього року і триватиме орієнтовно до середини січня наступного року. Ми з’ясували, які довкіллєві законопроєкти мають шанс потрапити до сесійної зали.

Увійти до списку — ще не означає дочекатися голосування

Питання порядку денного розміщені у двох розділах:

• У першому — 33 проєкти, вже підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях.
• У другому — ще 35, які лише доручено підготувати й доопрацювати для розгляду на сесії.

Відмінність суттєва. Але навіть потрапляння у перший розділ не гарантує ані затвердженої дати голосування, ані, тим паче, позитивного рішення.

Старі борги й нові спроби їх відпрацювати

Майже половина всіх документів із запланованих до розгляду — це 33 ініціативи, зареєстровані у парламенті ще до початку повномасштабного вторгнення. Вони стосуються як системних євроінтеграційних проблем екоконтролю та Смарагдової мережі, так і вужчих питань мисливства, захисту тварин і природокористування.

Якщо подивитися на кількість документів за кожною тематикою, то найбільше з них стосується мисливства та хутрового виробництва. Врегулюванню цієї сфери присвячено аж 8 законопроєктів із 33. На другому місці — проєкти законів щодо природно-заповідного фонду та охорони біорізноманіття (6 документів), на третьому — захист тварин (5 законопроєктів).

Суттєве число документів у першому блоці демонструє поточну тенденцію: на тлі національної заборони на полювання адміністрації регіонів ухвалюють рішення про його дозвіл на своїй території. Попри критику природоохоронців, список районів та областей, де дозволяють убивати тварин, поступово розширюється.

Євроінтеграція почекає?

Більшість євроінтеграційних законопроєктів опинилася у розділі ІІ, тобто їх іще певний невизначений час готуватимуть до винесення в сесійну залу.

У Розділі І бачимо лише три документи — законопроєкти № 9116, 15352, 13578. Два з них депутати вже встигли розглянути під час цієї сесії, а один, після підпису президента Володимира Зеленського, 4 жовтня набув чинності.

Євроінтеграційні законопроєкти у порядку денному шістнадцятої сесії

Найбільш давню історію у цьому переліку має законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль". Його зареєстрували у парламенті ще у 2020-му, у липні 2021 року прийняли за основу та взяли у роботі над ним довжелезну паузу у понад 5 років. Навіть щорічні нагадування від Єврокомісії, що реформування системи екоконтролю є одним із пріоритетних завдань України у довкіллєвій сфері, не змусили депутатів пришвидшитися.

І ось цей законопроєкт знову на порядку денному. Сподіваємося, що під час поточної сесії депутатам вдасться довести роботу над ним до логічного завершення.

Бачимо тут також дві версії законопроєкту, на який уже роками чекають стейкхолдери, — "Про упаковку та відходи упаковки". У вересні 2023 року його під номером 10066 зареєстрував Кабмін під керівництвом Дениса Шмигаля. За майже два роки документ так і не дійшов до першого читання, а після відставки уряду був автоматично відкликаний. Тому тепер на порядку денному — два альтернативні законопроєкти від депутатів.

Також до Розділу ІІ парламентської адженди потрапили три депутатські законопроєкти із функціонування Національної системи торгівлі квотами на викиди (НСТВ). Нагадаємо, вони, як гриби після дощу, з’явилися один за одним упродовж липня.

А ось міністерський проєкт закону щодо НСТВ, який протягом року багаторазово обговорювали з експертами та стейкхолдерами й оприлюднили у травні, у парламенті так і не зареєстрували. Після появи законотворчих ініціатив народних обранців він загадково зник із публічного простору, залишивши бізнес та фахівців у повному нерозумінні того, що взагалі відбувається. На наш запит голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко відповів, що в Комітеті наразі перебувають достатні для подальшого розгляду три законопроєкти.

"Не бачу сенсу очікувати міністерський законопроєкт, чекаємо на відповідь і рекомендації до зареєстрованих законопроєктів від Єврокомісії", — додав він.

Яких ініціатив у переліку найбільше

Ми розділили всі 68 позицій порядку денного за напрямами. Перша десятка має такий вигляд:

Ще у чотирьох сферах — екострахуванні, екоконтролі, розвитку туризму й екомаркуванні — заявлено по два проєкти. І по одному стосовно державного управління, охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів, цивільного захисту, гідрометеорології, охорони повітря, сталого розвитку та кліматичної політики.

Серед доданих до порядку денного документів є й ті, які профільний комітет рекомендував відхилити:

• № 5696 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо охорони від рубок лісу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України)";

• № 15454-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів надання та реалізації права на користування надрами".

Втім, така рекомендація ще не завершує їхню парламентську історію: остаточне рішення залишається за Верховною Радою.

Результати оцінимо за фактом

Екологічний порядок денний цієї сесії здається досить насиченим. Одначе варто зазначити, що він час від часу доповнюється, тому наведений нами перелік може бути далеко не остаточним. Частина його пунктів уже пережила кілька років очікування, тож оцінювати роботу парламенту за довжиною списку абсолютно не має сенсу. Тим паче, що кількість нічого не свідчить про якість.

Наприкінці сесії подивимося, які рішення депутати ухвалили, чи зберегли в них дієві природоохоронні вимоги та які давні реформи знову перекочували до наступного порядку денного. Бо місце в ньому можна зберігати роками, а ось із лісами, річками та рідкісними видами так уже не вийде.