Ми попереджали – якщо держава буде толерувати методи, якими ведеться будівництво в Карпатах, ця практика поширюватиметься по всій Україні. Адже інші подумають: а чому їм так можна, а нам не можна? І вже є перші сумнівні результати. У Хмельницькій області, в межах НПП "Подільські Товтри".
СЕО не завершена. ДПТ не затверджений. Висновку з ОВД немає. Громадські слухання в межах процедури ОВД відбулися сьогодні. На пряме питання на слуханнях, чи ведеться там будівництво, відповіли, що ніякого будівництва немає – лише благоустрій.
Що це за благоустрій, під час якого супутникові знімки чітко показують, що вся рослинність, яка була на ділянках, уже знищена? І все це дуже схоже на підготовку ділянок до будівництва фундаментів.
Хвалена ЄДЕССБ показує, що документ від ДІАМУ є, але що це за документ – зрозуміти неможливо. Щоб дізнатися, треба як і раніше писати запит на публічну інформацію.
Злі язики (інформацію яких я не можу підтвердити документально) кажуть, що це будівництво пов’язане з далеко не останніми людьми в області. І саме тому все відбувається таким чином.
Я не заздрю Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА у цій ситуації. Видати на все це позитивний висновок з ОВД — означає підтвердити, що процедура ОВД у межах області є чистою формальністю. Бо який сенс в ОВД, якщо ще до завершення процедури все вже вирішено і фактично триває будівництво?
Друге: це територія природно-заповідного фонду. Так, згідно з поданими документами, будівництво ведеться в межах господарської зони парку. Але ця господарська зона ще не так давно була заповідною зоною.
Для тих, хто не в курсі: у НПП "Подільські Товтри" є величезна кількість лісів, полів, населених пунктів, лісосмуг і так далі. Але чомусь вирішили будувати не серед полів, а на одній із небагатьох природних ділянок, які ще залишилися в парку.
Те, що статус господарської зони установ ПЗФ чітко не врегульований законом, – це проблема. І колись вона вибухне. Думаю, це станеться вже скоро.
Я ще раніше писав листи з проханням якось урегулювати це питання. Але держава з її постійними реорганізаціями, звільненнями й так далі, звісно, цим не займалася.
Не забувайте, що у нас фактично рік Департамент ПЗФ був паралізований, бо ним керувала людина, яку призначили просто пересидіти на своїй посаді, а не займатися питаннями ПЗФ.
По-хорошому, можливих виходів із цієї ситуації може бути багато. Я бачу два варіанти.
Перший — виключити зі складу установ ПЗФ землі, які не мають природоохоронної цінності: поля та села. Але лише ті, які не мали такої цінності ще до моменту створення об’єкта ПЗФ. А не так, що в останні роки хтось усе роздерибанив, а тепер хоче виключити ці землі з меж ПЗФ. У таких випадках має бути однозначне притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених територій.
Але натомість треба включити до ПЗФ багато інших природних територій. І я дуже сумніваюся, що держава на це піде. Немає політичної волі.
Другий — чітко встановити, що будь-які зміни ландшафту та виду землекористування після створення відповідного об’єкта ПЗФ є неможливими та незаконними. Для цих господарських зон.
Гадаю, скоро подібні ситуації почнуться і в інших господарських зонах національних парків. І тоді це питання все одно доведеться врегульовувати.
На скріні "благоустрій".
