Через понад три роки після ухвалення Закону "Про водовідведення та очищення стічних вод" Кабмін знову намагається внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Новий законопроєкт розширює перелік правопорушень у "каналізаційній" сфері та встановлює санкції.
ЕкоПолітика проаналізувала документ.
Урядовий проєкт закону № 16054 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" зареєстровано на порталі Верховної Ради 9 вересня. Закон, яким зумовлені ці зміни, ухвалено ще 12 січня 2023 року.
Уряд уже намагався відредагувати адміністративний кодекс, зареєструвавши аналогічний законопроєкт 15 серпня 2025 р. За майже рік його не було підтримано, тож у зв’язку зі зміною складу Кабміну документ 16 липня 2026-го відкликали. Тож проєкт № 16054 — це вже друга спроба врегулювати питання відповідальності за порушення у сфері стічних вод.
Нові порушення та відповідальність
Законопроєкт уточнює статтю 61 адмінкодексу. В разі ухвалення, її норми застосовуватимуть не лише до пошкодження гідротехнічних споруд із порушенням правил експлуатації, а й до водогосподарських систем. У статтю додали об’єкти та системи централізованого водовідведення. Санкції залишаються незмінними: штраф у 50–100 неоподатковуваних мінімумів доходів для громадян, 100–200 — для посадових осіб. Відповідно, це 850–1700 грн та 1700–3400 грн.
Також документ додає нові порушення, раніше не передбачені адмінкодексом:
Стаття 829 — порушення правил первинного обліку у сфері водовідведення. Через специфіку таких дій, санкції застосовують лише до посадових осіб, вони становлять від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів (від 1700 до 3400 грн);
Стаття 1541 – порушення законодавства у сфері водовідведення. Санкції за цією статтею передбачатимуть такі ж штрафи, як і за статтею 61.
У сфері управління відходами штрафи планують зробити значно суворішими. ЕкоПолітика раніше повідомляла про урядові законопроєкти, які мають внести зміни до адміністративного та кримінального кодексів. Деякі порушення тепер у випадку ухвалення документів обходитимуться у десятки разів дорожче. До прикладу, за пошкодження лісу замість 1530 грн громадяни платитимуть 5100 грн, а посадовці — 17 тис. грн замість 4250 грн. За повторне порушення штраф зросте до 51 тис. грн.