Штрафи за екозлочини можуть зрости в десятки разів: про нові проєкти законів

Штрафи за екозлочини можуть зрости в десятки разів: про нові проєкти законів shutterstock
Марія Семенова

За порушення правил екологічної безпеки злочинець може сплатити до 170 000 грн або потрапити до в’язниці на десять років

В Україні планують суттєво посилити відповідальність за порушення у сфері управління відходами. У п’ятницю, 4 вересня, на порталі Верховної Ради зареєстрували два урядові законопроєкти — зі змінами до адміністративного та кримінального кодексів. Документи впроваджують нові типи екологічних порушень, а за багатьма напрямами застосовують санкції за повторні злочини. Загалом суми штрафів подекуди зростуть у десятки разів.

ЕкоПолітика розповідає, скільки коштуватиме порушникам засмічення земель або порушення порядку управління відходами.

Обидва законопроєкти визначені як євроінтеграційні й подані Кабінетом міністрів України. Наразі вони мають статус "Надано для ознайомлення". Головний комітет для документів — парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності.

Серед основних цілей оновлення кодексів законотворці зазначають, що санкції статей повинні не просто карати відповідальних за порушення, а й мати превентивну силу на попередження злочинів. Чинні норми для цього заслабкі.

Суттєво вищі штрафи

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення має внести законопроєкт № 16039. ЕкоПолітика наводить деякі з них.

За псування, забруднення або засмічення земель і ґрунтів громадянам доведеться сплатити штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (від 1700 до 5100 грн), а для посадових осіб та підприємців — від 300 до 1000 мінімумів (5100–17 000 грн). У чинній редакції санкції передбачають 20–80 та 50–100 мінімумів відповідно. За повторне вчинення порушення штрафи зростають до 6 800–15 300 грн для громадян та до 42 500–51 000 грн для посадових осіб і суб’єктів господарювання.

Надалі наводитимемо суми штрафів у розрахунку на чинний базовий неоподаткований мінімум доходів громадян, який становить 17 грн.  

"Подорожчає" і невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами. Нині штрафи становлять 340–1360 грн для громадян, 850–1700 грн для посадовців. А після ухвалення закону суми зростуть відповідно до 1700–5100 грн та 13 600–17 000 грн.

За знищення або пошкодження лісу громадянам також доведеться платити 1700–5100 грн, посадовим особам і підприємцям — 13 600–17 000 грн. Зараз ці штрафи становлять 510–1530 грн і 2550–4250 грн відповідно. За повторне вчинення порушення впродовж року санкції зростають до 6800–15 300 грн і 42 500–51 000 грн.

Засмічення лісів відходами нині коштує громадянам символічні 425–850 грн, посадовцям — 850–1700 грн. Зареєстрований законопроєкт збільшить ці суми відповідно до 1700–5100 грн і 13 600–17 000 грн.

Порушення вимог щодо управління відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (відновлення або видалення) "коштуватиме" 1700–5100 грн для громадян і 13 600–17 000 грн для посадових осіб та підприємців. За повторного вчинення злочину штрафи зростуть відповідно до 6800 15 300 грн та до 42 500 – 51 000 грн. Зараз штрафи становлять 340–1360 грн для громадян, 850–1700 грн для посадовців.

Законопроєкт додає й нові порушення із штрафами за них:

  • Порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або неподання такої декларації — штраф 1700–5100 грн;
  • Невжиття заходів з ліквідації чи обліку несанкціонованих сміттєзвалищ — штраф 3400–17 000 грн;
  • Відсутність плану управління відходами – штраф 1700–5100 грн;
  • Здійснення операцій з оброблення відходів без відповідного дозволу або недотримання показників і умов дозволу — за перше вчинення правопорушення штраф становить 1700–5100 грн для громадян та 6800–17 000 грн для посадовців і підприємців. За повторне порушення сума зростає до 6800–15 300 грн та 42 500–51 000 грн відповідно.

Серед інших змін:

  • представники громадського сектору зможуть складати протоколи про правопорушення;
  • виконавчим органам влади нададуть повноваження з ліквідації та обліку несанкціонованих сміттєзвалищ;
  • місцеві державні адміністрації отримають повноваження з розробки й затвердження регіонального плану поводження з відходами.

Нові кримінальні злочини проти довкілля та градація санкцій

Законопроєкт № 16040 вносить низку правопорушень проти довкілля до підстав застосування заходів кримінально-правового характеру. Зокрема йдеться про порушення правил екологічної безпеки, невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, забруднення земель і повітря, порушення правил охорони надр.

Істотною шкодою для цих порушень вважається така, що перевищує 17 000 грн, тяжкою — 34 000 грн. Тяжкими наслідками також вважаються масове захворювання людей, значне погіршення екологічної обстановки, масова загибель об’єктів рослинного та тваринного світу тощо.

Серед інших змін:

Порушення правил екологічної безпеки отримує пом’якшення строку ув’язнення — від трьох до п’яти років замість чинних від п’яти до десяти за перше порушення. Як альтернативне покарання додається сплата штрафу на суму 17 000–51 000 грн. Проте зміни додають градацію злочину. Повторне порушення вже призведе до штрафу 102 000–170 000 грн або ув’язнення на термін від чотирьох до семи років. Цей же злочин, але з тяжкими наслідками чи загибеллю людей, каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення також матиме градацію санкцій:

  • за перший злочин передбачається штраф 17 000–68 000 грн або ув’язнення на строк від трьох до п’яти років;
  • за повторний або вчинений за попередньою змовою злочин — 102 000–170 000 грн штрафи чи ув’язнення на строк від чотирьох до семи років;
  • за злочин з тяжкими наслідками — ув’язнення на строк від п’яти до десяти років.

Аналогічні санкції передбачені за псування, забруднення або засмічення земель.

Санкції за забруднення атмосферного повітря у новій редакції матимуть такий вигляд:

  • 51 000–85 000 грн за перше порушення. Як альтернатива — ув’язнення на термін від трьох до п’яти років;
  • 102 000–170 000 грн штрафу за повторне порушення або його вчинення за змовою. Інший варіант — ув’язнення на строк від чотирьох до семи років.
  • від п’яти до десяти років в’язниці за злочин з тяжкими наслідками.

За схожою схемою, але трохи різними санкціями на етапі першого здійснення злочину, каратимуть за порушення правил охорони вод, забруднення моря, забруднення чи засмічення внутрішніх вод, незаконне ввезення або транзит відходів.

Суттєво зростає відповідальність за порушення законодавства про захист рослин. Якщо зараз за злочин з тяжкими наслідками штраф становить до 1700 грн, то після ухвалення законопроєкту він може сягнути від 17 000 до 85 000 грн.

Законопроєкт також додає до Кримінального кодексу новий злочин — порушення встановленого порядку управління відходами. За перше порушення штрафи становитимуть 17 000–51 000 грн або ув’язнення на строк до трьох років. За повторне порушення або його вчинення за попередньою змовою – штраф 102 000–170 000 грн або від чотирьох до шести років в’язниці. За злочин із тяжкими наслідками термін ув’язнення може становити до десяти років.

ЕкоПолітика раніше повідомляла, що в Україні також можуть суттєво зрости штрафи за забруднення і безгосподарне використання водойм.

А з цього матеріалу можна дізнатися, скільки можна ловити риби безкоштовно.

Читайте також
У харківському озері загинуло понад 9 тисяч рибин: розпочато провадження
У харківському озері загинуло понад 9 тисяч рибин: розпочато провадження

Поліцейські розслідують порушення правил охорони вод

Чи знайшлося у планах нового Кабміну місце для охорони довкілля?
Чи знайшлося у планах нового Кабміну місце для охорони довкілля?

Про що промовчали урядовці та чому окремі цілі викликають сумніви 

Дайджест екозлочинів тижня: постраждали ліс, надра та водойми країни
Дайджест екозлочинів тижня: постраждали ліс, надра та водойми країни

На півночі країни виявлені незаконні вирубки тисяч дерев

Суд вкотре став на бік забудовника екопарку Осокорки в Києві
Суд вкотре став на бік забудовника екопарку Осокорки в Києві

Однак захисники зеленої зони збираються шукати інші інструменти, щоб не допустити її забудови