Великий бізнес хочуть зобов’язати розкривати свій вплив на довкілля

Великий бізнес хочуть зобов’язати розкривати свій вплив на довкілля shutterstock
Марія Семенова

Перший рік, за який буде потрібно звітувати – 2028-й

За прикладом Євросоюзу, звітність щодо сталого розвитку може стати обов’язковою і для українського бізнесу. Законопроєкт, що внесе відповідні зміни до законодавства про фінансову звітність, вже отримав схвалення уряду.

Про це повідомили в Кабінеті міністрів України.

Йдеться про євроінтеграційний законопроєкт № 15538 "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності зі сталого розвитку". Його вже зареєстровано на сайті Верховної Ради України. З 24 серпня він має статус "передано для ознайомлення". Головним комітетом для документа залишається парламентський комітет із питань фінансів, податкової і митної політики.

Прозорість впливу

Ключовою зміною є запровадження обов'язкової звітності зі сталого розвитку. Тут ідеться не лише про вплив на екологію, а й про дотримання прав працівників і прав людини, про антикорупційні заходи.

Це стосується лише великих підприємств зі штатом понад 1000 працівників і чистим річним оборотом понад €450 млн.

Уряд дає бізнесу час, щоби підготуватися. За новими правилами треба буде звітувати за роки, починаючи з 2028-го.

"Для держави — це крок до виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Для бізнесу — вихід на єдині з європейськими компаніями правила гри: прозоріша звітність підвищує довіру інвесторів і полегшує залучення фінансування на міжнародних ринках", — наголосили в Кабміні.

Технічні нюанси

У підготовці звіту зі сталого розвитку українському бізнесу треба орієнтуватися на єдиний європейський стандарт ESRS. Нова інформація повинна міститися в окремому розділі звіту про управління.

Щоб уникнути паперової тяганини, в уряді пропонують звітувати в електронному форматі за таксономією. Це має полегшити аналіз документів з боку державних органів чи інвесторів.

Інші зміни

Окрім новацій зі сталого розвитку, законопроєкт № 15538 передбачає перехід державних підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Додатково документ впровадив оновлені критерії поділу підприємств на категорії, наблизивши їх до чинних норм Євросоюзу:

  • мікропідприємства: балансова вартість активів — до €450 тис.; чистий оборот — до €900 тис.;
  • малі підприємства: балансова вартість активів — до €5 млн.; чистий оборот — до €10 млн;
  • середні підприємства: балансова вартість активів — до €25 млн; чистий оборот — до €50 млн;
  • великі підприємства: балансова вартість активів — понад €25 млн; чистий оборот — понад €50 млн.

Нагадаємо, в Україні досі триває робота над створенням Національної системи торгівлі викидами (НСТВ). Аналіз всіх наявних версій законопроєктів щодо ринку квот — у матеріалі ЕкоПолітики.

Читайте також
Бізнес закликав допрацювати законопроєкти щодо українського ринку квот
Бізнес закликав допрацювати законопроєкти щодо українського ринку квот

На думку бізнес-спільноти, розпорядником доходів НСТВ має стати окремий Фонд, а пріоритетом використання коштів – декарбонізація промисловості

Ліси й узбережжя в безпеці? Рада виключила з проєкту № 15122 більшість спірних норм
Ліси й узбережжя в безпеці? Рада виключила з проєкту № 15122 більшість спірних норм

Однак забудова все ж загрожує рекреаційним землям, які не додали у винятки

Раді рекомендували ухвалити проєкт закону щодо боротьби зі знелісненням
Раді рекомендували ухвалити проєкт закону щодо боротьби зі знелісненням

Проте документ потребує суттєвих змін, зокрема вдосконалення механізмів держнагляду для уникнення вирубки цінних лісів

5 "екологічних" рішень, від яких природі стає тільки гірше 
5 "екологічних" рішень, від яких природі стає тільки гірше 

Пояснюємо, чому добрі наміри ще не гарантують користі для довкілля