До реєстру Verra, однієї з найбільших систем вуглецевих кредитів у світі, внесено чотири проєкти з України. Теоретично Verra має гарантувати, що такі проєкти не є грінвошингом. Однак активісти виявили, що інформація або недоступна, або має прямі ознаки порушення правил системи.
Про це повідомили в громадській ініціативі "Терен".
Від фейків до прямого порушення правил
Ці вуглецеві проєкти поки що не затверджені остаточно, однак у разі повної верифікації підприємства зможуть отримувати гроші за скорочення викидів СО2. На чому ж хочуть заробити в Україні?
Один із проєктів спрямований на покращення управління лісами. Проте ву "Терен" стверджують, що він повністю фейковий. Ба більше, окрім активістів про це писало й держпідприємство "Ліси України". Та пройшло два роки з часу викриття, а Verra й досі не видалила сумнівну ініціативу з реєстру.
Ще три проєкти передбачають екологічне управління полями відповідно до стандарту VM0042. Йдеться про меншу глибину розорювання, інший спосіб внесення добрив, висадку інших видів сільськогосподарських культур.
Загалом стандарт Verra для таких полів має низку доволі суворих вимог. Одна з них — це мусить бути поле, для створення якого впродовж останніх десяти років не були знищені природні екосистеми, зокрема ліси, болота чи пасовища.
Як виявилося, перевірити, чи відповідають зареєстровані проєкти світовим стандартам компанії, практично неможливо. Принаймні для двох із трьох "польових" проєктів відсутні координати. У "Терен" намагалися з’ясувати деталі та писали листи до Verra й фірм-розробників, проте відповіді так і не отримали.
Єдиний проєкт, який можна проаналізувати, запропоновано агрохолдингом Kernel. Активісти одразу ж з’ясували, що на місці однієї з поданих до реєстру ділянок ще у 2019 році було пасовище.
"Ми чекаємо відповіді від Kernel. На нашу думку, видавати карбонові кредити цьому проєкту без коригування не можна. Але вже можемо зробити висновок, що Verra дуже схожа на грінвошинг. Тому бізнесу, який дбає про свою репутацію, радимо пошукати інші стандарти карбонових кредитів", — наголошують в організації.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що проєкт від Kernel ще має пройти міжнародний аудит на відповідність стандартам Verra. Якщо все складеться, компанія зможе продавати вуглецеві сертифікати на поглинання вуглецю. Один сертифікат відповідає 1 тонні утриманого СО2 і може коштувати $15-30.
Вуглецеві кредити є компромісним варіантом для великих компаній, які не можуть або не хочуть зробити свої виробничі процеси менш шкідливими для довкілля. По суті, вони можуть інвестувати в утримання вуглецю деінде замість декарбонізації власних активів.
Зараз цим активно користуються світові корпорації. Зокрема, Google планувала інвестувати у стартап із відновлення тропічних лісів у Бразилії, щоб компенсувати викиди 200 тис. тонн СО2.
Лише на платформі Patch за 10 місяців 2025 року було продано вуглецевих кредитів на 25 млн тонн СО2.
Для досягнення мети зі скорочення викидів у ЄС дозволили використовувати вуглецеві кредити. Щоправда, їх обсяг не має перевищувати 5% загальних викидів.
