Війна в Ірані спричинила другу потужну енергетичну кризу у Євросоюзі лише за чотири роки. Це підсвітило ключову вразливість блоку – залежність від імпортного палива, яка боляче вдарила по фінансам Союзу та конкурентоспроможності бізнесу. Всього за два місяці конфлікту витрати на імпорт енергії в ЄС зросли на €27 млрд. Тож влада пропонує заходи для зміцнення енергостійкості блоку.
Про них розповіла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на засіданні Європарламенту.
Рятівна сила ВДЕ
Найменше криза вдарила по країнам, де низьковуглецеві джерела енергії займають більшу частку у структурі енергопостачання. Президентка Єврокомісії навела приклад Швеції, де майже вся енергія походить з ВДЕ та атомної енергетики. За її словами, при удорожчанні газу на €1 за МВТ*год енергія у Швеції дорожчає лише на €0,04.
"Ми повинні зменшити нашу надмірну залежність від імпортованого викопного палива та збільшити постачання нашої власної, доступної та чистої енергії. Від відновлюваних джерел енергії до ядерної, за умови повного дотримання технологічної нейтральності", – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Універсальні рішення не працюють
Держави ЄС мають занадто різний баланс в енергосистемі, тож не існує одного рішення, яке б принесло результати усюди. Тому в Єврокомісії пропонують комбінувати кілька заходів.
Координація. За словами фон дер Ляєн, з початком енергокризи країни почали конкурувати одна з одною за купівлю газу. Тож тепер Єврокомісія пропонує посилити координацію у наповненні національних сховищ та формуванні резервів палива, зокрема авіаційного.
Захист споживачів та бізнесу. Попередня криза виявила несправедливість у підтримці вразливих компаній та домогосподарств. Їм дісталося лише 25% екстреної підтримки, а інші €350 млрд було витрачено на нецільові заходи.
"Це мало величезний вплив на фінанси держав-членів, а також підірвало заходи щодо захисту тих, хто найбільше цього потребує. Заходи повинні бути спрямовані лише на найбільш вразливі домогосподарства та галузі промисловості – і уникати збільшення попиту на газ і нафту", – зауважила президентка Єврокомісії.
Електрифікація з акцентом на ВДЕ. Якщо у 2022 році газ визначав ціни на енергію протягом 70% часу, у 2026 році йдеться лише про 30%. Це дозволило уникнути кардинальних стрибків цін, як за попередньої кризи, проте електрифікація все ще недостатня. У структурі споживання енергії електрична у ЄС займає менше 25%. Тож у євробюджеті вже закладено €300 млрд на енергетику, з яких доступні вже €95 млрд.
"Давайте використаємо ці кошти для переходу на електроенергію – не лише в транспорті, а й у промисловості та опаленні. Це питання не лише доступності та конкурентоспроможності, а й економічної безпеки", – наголосила фон дер Ляєн.
У своєму виступі президентка Єврокомісії розповіла й про новий пакет ресурсів наповнення бюджету. Ними планують підсилити фінансування заходів із зміцнення європейської конкурентоспроможності, оборони, безпеки.
Як раніше повідомляла ЕкоПолітика, два з п’яти нових джерел – це 75% коштів від механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) та 30% від торгівлі викидами у межах EU ETS. Зауважимо, що перше по суті є вуглецевим митом, яке платять імпортери за викиди СО2, спричинені виробництвом продукції, а друге – внутрішнім вуглецевим податком, який платять виробники в ЄС, купуючи дозволи на викиди. Тобто обидва є екологічними платежами, проте у промові президентка Єврокомісії не згадує про кліматичні пріоритети, на які підуть кошти, вилучені за СВАМ та ETS.
