Екологічний податок в Україні існує як механізм, за яким бізнеси платять за забруднення довкілля, а громади можуть використати ці кошти на його покращення. Як саме це робити, кожен регіон вирішує доволі вільно, але практично ніколи не йдеться про пряме скорочення цього самого забруднення. Чернівецька область також йде по стандартному для всіх областей сценарію, обираючи у пріоритет поводження з відходами та стічними водами.
ЕкоПолітика представляє черговий матеріал із нашої серії, присвяченої використанню екоподатку в регіонах України.
Податок за забруднення на Буковині
Чернівецька область не може похизуватися великою кількістю підприємств-забруднювачів, отже й екологічного податку звідси надходить небагато.
Впродовж 2025 року 1107 суб’єктів господарювання заплатили понад 19 млн грн екоплатежів, причому найбільше – за скиди забруднюючих речовин у водойми (8,5 млн грн). У попередньому році підприємств-платників було більше – майже 1200, а от коштів менше – понад 17 млн грн.
Після надходження до зведеного бюджету кошти екоподатку зазвичай розподіляють між бюджетом України та бюджетами областей і громад, звідки надійшла сплата. Там ці кошти потрапляють до цільового фонду охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). Ці гроші можна витрачати виключно на природоохоронні заходи.
Але постанова Кабміну №1147 від 1996 року дає громадам широкий асортимент напрямків, які можна вважати "екологічними". Тож по суті ремонт каналізації, яка відноситься до сфери ЖКГ, чи висадка клумби у парку, яка однозначно є благоустроєм, уряд дозволив відносити до екології.
І Чернівецька область також цим скористалася.
Екопрограма регіону
На Буковині нині діє комплексна програма з охорони навколишнього природного середовища "Екологія", яка була затверджена ще у 2022 році. Загальний бюджет включно з 2026 роком передбачали на рівні 268,5 млн грн. Фонди ОНПС в обласному та місцевих бюджетах згадуються як одне з джерел фінансування. Проте про конкретну суму не йдеться.
Найдорожчим в екопрограмі є напрям охорони й використання водних ресурсів – 70 млн грн. Скільки закладено на конкретні заходи, сказати не можемо, адже деталізація кошторису у програмі відсутня. Проте зазначимо, що у цьому блоці згадується будівництво та реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж населених пунктів області, протиповеневих споруд, очищення річок, ведення водного кадастру.
46 млн грн планували витратити на рослинні ресурси. За цим напрямом вказано і лісовідновлення, і озеленення населених пунктів, і виявлення запасів цінних рослинних ресурсів з їхньою охороною.
Доволі узагальнена "Адаптація до змін клімату" об’єднує як просвітницькі тренінги, так і створення системи моніторингу якості повітря. Загалом на напрям закладено 21 млн грн.
На поводження із побутовими відходами заклали 26,5 млн грн. У цьому блоці йдеться про будівництво необхідних споруд, придбання машин для збору відходів, облаштування полігонів тощо.
Чернівецька область планувала витратити 24 млн грн на збереження фауни. Мова про розведення диких звірів у розплідниках, заходи із напіввільного утримання оленів, боротьбу з браконьєрством, обводнення природних нерестовищ.
Ще 21,5 млн грн запланували на збереження природно-заповідного фонду, а 29 млн грн – на наукову та інформаційну діяльність у сфері екології.
Боротьба за екологію у менших громадах
Мамаївська сільська рада розпланувала свої екологічні заходи у програмі "Охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки". Загалом на 2025-2028 роки тут передбачили 14 заходів, для 11 з яких кошти фонду ОНПС є одним із джерел фінансування.
Зокрема, за кошти підприємств-забруднювачів тут планують:
- збільшити мережу водовідведення в приватних будинках;
- обслуговувати каналізаційні мережі;
- озеленювати території, зокрема закласти парк у Мамаївцях;
- прибирати аварійні й сухі дерева;
- купувати та висаджувати дерева й квіти, розбивати квітники;
- утримувати зелені насадження.
Відповідає за реалізацію заходів, окрім сільради, комунальне підприємство із більш підходящою до суті робіт назвою – "Благоустрій". Маємо зазначити, що коштом екоподатку тут також планують розчищати русла річок і відновлювати скважини, а також охороняти та раціонально використовувати водні ресурси, що б не ховалося за цим абстрактним формулюванням.
Місто Заставна заходи своєї програми з охорони природного середовища також планує реалізувати коштом екологічного податку, а ще збору за забруднення, стягнень за екошкоду та за рахунок інших незаборонених джерел.
Відкриває перелік заходів на 2025-2027 роки озеленення з розбивкою клумб та квітників. Також коштом екоподатку тут прибиратимуть пошкоджені дерева. Кілька заходів присвячено управлінню відходами – рекультивація полігонів, ліквідація стихійних звалищ, забезпечення безпечного збору й утилізації сміття. Також в екопрограмі передбачають очистку русел річок, укріплення берегів, паспортизацію водойм.
Банилівська сільрада завбачливо розбила свою екопрограму на 2026-2028 роки на три блоки:
- Охорона та раціональне використання водних ресурсів. Тут "платний" лише один захід – паспортизація малих річок та водойм.
- Озеленення, благоустрій території. Йдеться про ліквідацію аварійних та сухих дерев та, звісно, про озеленення населених пунктів громади.
- Розвиток сфери поводження із твердими побутовими відходами. Тут кошти закладені на ліквідацію стихійних та упорядкування діючих сміттєзвалищ, а також облаштування майданчиків для збору відходів із закупівлею контейнерів.
Хоча у таблиці з заходами джерелом фінансування вказано місцевий бюджет, у самому рішенні уточнюють, що мова саме про надходження коштів від сплати екологічного податку. Сам кошторис по програмі доволі скромний – 100 тис. грн загалом.
