Енергетична криза, викликана війною в Ірані, мала спровокувати відродження вугільної енергетики. Проте прогнози не справдилися – вугільна генерація не зросла, а обсяги морських перевезень цього викопного палива навіть впали на 3%.
Про це свідчать дані звіту Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), про які повідомили у Euronews.
Основні показники
Аналітики вивчали інформацію з найбільших енергоринків світу, на які припадає 87% генерації енергії з вугілля та понад 60% – з природного газу. Дослідження виявило такі тенденції:
- У березні 2026 року обсяг вугільної генерації у середньому по світу виявився незмінним. У Китаї відбулося зростання на незначні 2%, проте поза межами КНР генерація впала на 3,5%. Найрізкішим було скорочення виробництва у США, ЄС, Індії, Туреччині та Південній Африці.
- Загалом виробництво енергії з викопного палива в світі впало на 1% порівняно із попереднім роком.
- Обсяг морських перевезень вугілля впав на 3%. Тепер він найменший з часів 2021 року, на який припав пік пандемії коронавірусу.
Відновлювана енергетика як буфер
Побоювання щодо ренесансу вугільної енергетики не справдилися передусім завдяки розвитку сектору ВДЕ. Саме чиста енергетика дозволила пом’якшити вплив блокади ключового маршруту поставок нафти та газу. Лише завдяки сонячній енергетиці у березні Європа змогла заощадити €3 млрд.
Раніше через Ормузьку протоку транспортували близько 20% світового зрідженого газу. Проте лише за 2025 рік у світі додали стільки потужностей вітрової та сонячної генерації, які вдвічі перевищують заблокований енергоресурс.
Попередні прогнози щодо повернення вугілля звучали після падіння експорту російського газу до ЄС через повномасштабне вторгнення рф в Україну. Спочатку це спрацювало, проте у довгостроковій перспективі криза прискорила розвиток сектору чистої енергетики.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що низка чистих енерготехнологій вже виграє конкуренцію у "викопних" аналогів. Зокрема, мова про сонячну й вітрову енергетику, біопаливо та електромобілі.
