У ЄС закликали розглядати відновлення природи як фактор національної безпеки. Ліси, болота та інші географічні об’єкти можуть стати суттєвою перешкодою для ворога. Водночас, природні бар’єри можуть стримувати погодні катаклізми, такі як повені та посухи.
Як повідомляє The Guardian, про це розповіла комісарка ЄС з питань довкілля, водної стійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки Джессіка Розволл.
"Інвестування в природу та її використання як природного прикордонного контролю є необхідним і фактично збільшує біорізноманіття. Це виграш для всіх", – наголосила єврокомісарка.
Бар’єр на шляху ворога
Фінляндія та Польща відновлюють дику природу на кордонах із росією та союзниками рф. Розволл розповіла, що там залишають природу у її первісному стані, із деревами та кущами, що робить її ворожою та майже непрохідною. Ефективною перешкодою можуть стати також і водно-болотні угіддя, через які складно пройти важкій техніці.
Єврокомісарка прагне, щоб країни ЄС усвідомлювали, що природа – їхній оборонний актив. Невдачі в екологічній царині водночас мають негативні наслідки для національної безпеки. Додаткової значимості додає розуміння впливу природи на забезпечення населення продовольством та водою.
Подолання водної кризи
Стримування стихійних лих – це також фактор безпеки та цивільного захисту. І саме природа може зменшити вплив повеней та посух, працюючи водночас як "губка" для зайвої води і як "зволожувач" у випадку її нестачі.
Багато регіонів Європи нині перебувають в абсолютній водній кризі. Нестача води, брак опадів, забруднення – ці фактори відрізняються у різних частинах ЄС за масштабом, але присутні усюди.
Тому Джессіка Розволл вважає, що відновлення природних екосистем, зокрема водно-болотяних угідь, є важливим внеском у подолання водного дефіциту.
"Нам потрібно інвестувати в природу. Вода – найяскравіший приклад. Якщо у нас немає води, у нас немає безпеки. Подивіться на Україну, де водна інфраструктура зазнає атак. Вкрай важливо інвестувати в інфраструктуру та захищати її", – сказала вона.
Водночас якість води псується через промислове забруднення, зокрема "вічними хімікатами". Їхні ризики для здоров’я стали відомі відносно нещодавно, тож обіг і використання цих сполук поки не мають настільки суворого контролю, як необхідно.
Єврокомісарка повідомила, що потенційно найбільшими забруднювачами є косметична та фармакологічна індустрії, і вони мають платити за очищення. Водночас коло забруднювачів може бути ще ширшим, а частину роботи будуть вимушені взяти на себе уряди.
"Ми не відступаємо від зусиль щодо скорочення викидів парникових газів та захисту природи. Ми робимо це екологічно та прозоро. Ми зосереджуємося на впровадженні екологічних стандартів, але нам потрібно робити це ефективним та спрощеним способом", – наголосила Джессіка Розволл.
ЕкоПолітика розповідала, що в Україні готують низку законодавчих документів для захисту водно-болотяних угідь. Зокрема, їм мають надати спеціальний статус та обмежити використання у господарських галузях.
