Закарпатські ліси проріже друга частина лінії електропередач до майбутньої ВЕС. Ширина рубки становитиме до 50 метрів, хоча, за словами активістів, Міністр економіки обіцяв не рубати ліс для енергетичного проєкту, який реалізовують на Руні. Водночас вже два тижні Офіс Президента не реєструє петицію про захист Карпат, чим порушує державні регламенти.
Про це повідомляє ГО "Save Пікуй".
Активісти говорять, що вже відомо про виділення лісосік, де прокладатимуть ЛЕП. Ліс рубатимуть нещадно – "товщина" вирубаних прогалин становитиме від 40 до 50 метрів.
Попереду – комісійне обстеження ділянок. У "Save Пікуй" наголошують, що участь у ньому можуть взяти всі громадські організації, яким не байдуже майбутнє українського лісу.
"Чим більше нас там буде, тим більше шансів не допустити рубок", – наголошують активісти.

Фото: частина схеми лісосік біля села Жденієво. Джерело: facebook.com/SavePikuy
Порушені обіцянки і вплив на довкілля
Екоактивісти обурені тим, як офіційні повідомлення розходяться із реальністю. За їхніми словами, у Міністерстві обіцяли, що вирубка лісу під проєкт ВЕС на Руні не передбачена, принаймні так було написано в екологічних умовах ОВД.
"Відповідно до звіту з ОВД проєкт не передбачає вирубки лісів", – писав у своєму дописі в Facebook Міністр економіки Олексій Соболев. Проте питання будівництва ЛЕП до об’єкту обійшов увагою.
Водночас роботи можуть нашкодити біорізноманіттю лісової екосистеми. Будівництво передбачене у лісах, де сконцентровано багато представників тваринного світу. Вплив на них, на думку активістів, у межах ОВД досліджений недостатньо. Стосовно птахів цієї оцінки взагалі не було здійснено.
"ЛЕП будується в місцях, де нами та місцевими мешканцями виявлені оселища лелеки чорного, що є зникаючим видом з особливим охоронним статусом. Відомо, що негативний вплив ЛЕП на орнітофауну є доволі значний", – пишуть природозахисники.
Руйнування рекреаційного потенціалу
Низка системних порушень та інфраструктурних проєктів призводять до втрати рекреаційного потенціалу Жденіївської громади. У екоспільноті наголошують на негативному впливі таких факторів:
- фрагментація лісів через дороги, що у свою чергу відкрило доступ джиперам до полонин Руна та Гостра;
- спорудження штучних переправ через річки;
- масова вирубка лісів під спорудження доріг та ліній електропередач;
- цілодобові будівельні роботи біля села Підполоззя, Жденієво, Збини;
- трафік важкої техніки.
Влада ігнорує громадськість
Ще 15 лютого ветеран та еколог Андрій Тупіков подав до Офісу Президента петицію щодо сталого розвитку Карпатського регіону, а саме – зупинки знищення високогір’я. Законні два дні на модерацію минули два тижні тому, а жодної реакції від влади, за словами активіста, й досі не було.
"Відправив скаргу до Уповноваженого з прав людини про порушення моїх конституційних прав та повне ігнорування вимог чинного законодавства", – повідомив еколог.
А поки громадяни не можуть скористатися законними інструментами впливу, руйнування лісів Карпат триває.
ЕкоПолітика нещодавно розповідала, що Мінекономіки надало висновок ОВД для будівництва ВЕС на території Тур’є-Реметівської громади. Попри те, що саме ж Міністерство підтвердило, що інвестор розпочав будівництво фундаменту для вітряків без висновку ОВД.
За збереження Карпат активно виступає громадськість та народні депутати. Проте своїм рішенням Мінекономіки проігнорувало й їхню позицію.