Майже повна тінізація ринку послуг із переробки небезпечних відходів, безвідповідальність органів влади та бюрократичні бар’єри при отриманні дозвільних документів гальмують економіку, бізнес і відновлення країни під час війни.
Про ці й інші критичні проблеми у сфері поводження з відходами та реальний стан ринку переробки говорили представники бізнесу, фахової спільноти, влади та місцевого самоврядування під час круглого столу "Відходи під час війни: бюрократія vs безпека", організованого Асоціацією професіоналів довкілля (PAEW).
Стейкхолдери відверто розповідали про проблеми, з якими вони зіткнулися, коли держава почала впроваджувати реформу управління відходами. Наводимо головні з них:
1. Держава висунула вимоги до виробників, але не надала можливостей їх виконати.
Промисловці та фахівці галузі наголосили: в Україні наразі критично не вистачає інфраструктури для переробки. Закон України “Про управління відходами” вимагає передавати відходи за конкретними кодами й операціями, але за низкою груп у державних реєстрах просто немає ліцензованих операторів або їх критично мало.
За даними голови Комітету управління відходами PAEW Альони Шутенко, зараз тільки 41 компанія в Україні має ліцензію на управління небезпечними відходами.
“Формально бізнес порушує закон. Фактично – він не має куди подітися”, – констатує президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
2. Як наслідок першого пункту майже весь ринок послуг із перероблення відходів в Україні пішов “у тінь”. Це підтверджують як екологи, так і самі промисловці.
“Сьогодні відходи ресурсовмісні просто продаються за готівку, переробляються чорними переробниками. [...] Повністю ринок управління небезпечними відходами переходить “у тінь”, у готівку, в полігони й так далі”, – розповів засновник компанії "Еко-Енергопром" Гліб Рижов.
Він говорить, що ті нечисленні ліцензіати, які зараз є, обирають із ким працювати, а ціни на переробку “злетіли просто в космос”.
3. Ретроспективне застосування нових вимог.
Держава змінила класифікації, коди та формальні підходи, а виробників, які роками працювали з чинними дозволами й не змінювали технологій, через це змушують проходити процедури заново.
4. Подвійне, а для небезпечних відходів потрійне дублювання державного регулювання.
Щоб мати можливість працювати, влада вимагає від обробників відходів пройти такі процедури:
- отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів;
- оцінки впливу на довкілля (ОВД);
- отримання ліцензії на господарську діяльність з управління небезпечними відходами.
Експерти PAEW говорять, що на практиці процеси отримання дозволу та ліцензії часто базуються на дуже схожих пакетах документів і формують задубльовані зобов’язання.
“Ці механізми перетворилися на пресинг держави”, – переконана Альона Шутенко.
5. В Україні досі немає первинної оцінки ризиків для відходів руйнувань, які утворюються після обстрілів.
Держава не розглядає їх як потенційно небезпечні, хоча вони можуть містити азбест, продукти горіння, важкі метали, поліхлоровані біфеніли. Вона фактично легалізує неконтрольоване поширення потенційно токсичних матеріалів, яке матиме суттєвий вплив на здоров’я людей.
“Впродовж попередніх чотирьох років мало бути ухвалене управлінське рішення. Воно не ухвалене, тому має бути ухвалене зараз. Має бути чітка модель управління ризиками”, – наголосив віцепрезидент PAEW із військової екології та відновлення екосистем Валентин Щербина.
6. Відповідальність за проведення реформи розпорошена між різними відомствами. Немає узгодженості й ніхто не відповідає за працездатність системи в цілому.
7. Цифрова система обліку відходів не працює повноцінно, є не весь необхідний функціонал. Бізнес отримує і паперово-процедурну складність, і цифрові бар’єри.
8. Трактування норм законодавства та вимоги при отриманні дозвільних документів змінюються разом зі зміною керівництва профільного міністерства.
Гліб Рижов розповів, що від його підприємства після кадрових змін у керівництві відомства стали вимагати висновки з ОВД, які до цього не були потрібні.
“З такою ситуацією зіткнулася величезна кількість підприємств, які працюють у сфері управління з відходами. Зараз вони стоять – не працюють”, – розповів бізнесмен.
Раніше ЕкоПолітика розбиралася у причинах “сміттєвої” проблеми в Україні та розповідала, що може зробити для покращення ситуації кожен із нас.
Також ми пояснювали, яку небезпеку несе вивільнення азбесту внаслідок руйнування будинків і споруд.
Про те, як держава намагається налагодити поводження з відходами руйнувань, читайте в цьому матеріалі.
