Румунія, приєднавшись до ЄС, мала закрити сміттєзвалища, які не відповідають європейській директиві про захоронення відходів. Кінцевий термін добіг кінця у 2017 році, однак країна й досі не повністю виконала свої зобов’язання. Тому Єврокомісія вирішила подати проти Румунії позов до Суду Європейського Союзу.
Про це повідомляє офіційний сайт Єврокомісії.
Вимоги – спільні для всіх
Європейське законодавство має чіткі критерії, яким має відповідати організація та експлуатація полігонів для зберігання відходів. Вступаючи до ЄС, держава зобов’язана привести свої полігони до цих норм. Якщо ж сміттєзвалище не має дозволу на роботу чи його діяльність суперечить регуляторним правилам, воно підлягає закриттю та відновленню території.
У ЄС виправдовують ці вимоги захистом громадського здоров’я та довкілля. Неконтрольоване складування відходів чи їх захоронення без правильної обробки чаїть небезпеку для людей, тварин, ґрунтів, повітря та ґрунтових вод. Загалом директива ЄС про захоронення відходів 1999/31/ЄС має амбітну довгострокову мету – поступово скоротити обсяги сміттєзвалищ, надаючи перевагу переробці та іншим видам утилізації.
Час на закриття полігонів був
Євросоюз не вимагав від Румунії закрити сумнівні полігони в короткі терміни. Договір про приєднання дав на це десять років – певні сміттєзвалища могли працювати до 16 липня 2017 року. Після цієї дати всі полігони, які не відповідають нормам європейського законодавства, мали припинити свою діяльність. Території треба було рекультивувати.
Станом на 2017 рік Румунія повідомляла, що закрила та відновила 92 таких сміттєвих полігони. Проте 15 об’єктів на той момент продовжували експлуатуватися. Чіткі плани відновлювальних робіт були відсутні.
Далі була низка попереджень. У жовтні 2020 року Єврокомісія надіслала офіційний лист-повідомлення до Румунії. У лютому 2024 року країна отримала обґрунтовану думку. Проте ситуація так і не була вирішена остаточно.
Дев’ять сміттєзвалищ досі не відновлені. У Єврокомісії переконані, що румунська влада не доклала достатньо зусиль, щоб вберегти свою природу та людей від ризиків забруднення через небезпечні полігони складування відходів.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що Єврокомісія ініціювала судову справу й проти Польщі. Причина – перевищення граничних концентрацій оксиду азоту у викидах Краківської та Верхньосілезької агломерацій. Країна отримувала попередження з 2016 року.
