Євросоюз та Індія 27 січня успішно завершили перемовини щодо угоди про вільну торгівлю. Європейські бізнеси все ж отримають доступ до ринку найнаселенішої країни світу з послабленими митними тарифами. Проте очевидний економічний зиск та політична стійкість у нестабільні часи можуть значити в цій угоді значно більше, ніж збереження планети.
У своєму релізі Єврокомісія називає угоду історичною, амбітною та найбільш значущою за всю історію відносин між країнами.
"Ми створили зону вільної торгівлі для двох мільярдів людей, і обидві сторони мають намір отримати економічний зиск. Ми послали світові сигнал, що співпраця на основі правил все ще дає чудові результати", – зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Економічні бонуси
Торговельні обороти між ЄС та Індією вже становлять €180 млрд щороку. Проте угода може подвоїти європейський експорт до азійської держави вже до 2032 року.
Ключовий інструмент – зменшення тарифів на експорт. У ЄС розраховують, що митне навантаження буде знижене або взагалі скасоване для 96,6% товарів та послуг. Згідно з розрахунками, це дозволить заощаджувати до €4 млрд щороку на митних платежах.
До прикладу, мита на європейські авто будуть знижені зі 110% до 10%, тарифи на машинобудування, хімікати та ліки можуть бути взагалі скасовані. Скоротять і мита на сільськогосподарську продукцію, зокрема вино й оливкову олію.
Сталий розвиток та кліматичні заходи
Угода є можливістю масштабувати європейські екологічні цінності на індійські реалії. Документ містить окремий розділ, присвячений сталому розвитку. Окрім захисту прав працівників та рівноправ’я, він передбачає посилення захисту довкілля та розробку кліматичних заходів в торговельній діяльності.
У ЄС повідомляють, що також планують підписати з Індією Меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає створення платформи ЄС-Індія для кліматичної співпраці. Запуск проєкту відбудеться вже у першому півріччі 2026 року.
Євросоюз збирається допомогти Індії в декарбонізації промисловості. Протягом двох років ЄС надасть торговому партнеру €500 млн на заходи із зниження викидів парникових газів та пришвидшення сталої трансформації індустрії.
Екологічні поступки для фінансової вигоди
Індія є однією із найбільших країн-забруднювачів планети, до того ж її влада раніше не демонструвала особливу відкритість до загальносвітових кліматичних зусиль. ЕкоПолітика раніше повідомляла, що лідер країни проігнорував кліматичну конференцію ООН у Бразилії, як зробили й США та Китай. Тож найбільше в укладенні угоди цікавить те, як ЄС дотримуватиметься своїх екологічних принципів.
Як повідомляє Politico, Індія хотіла переконатися, що її сталь не постраждає від європейських тарифів. Зокрема йдеться й про Механізм коригування вуглецю на кордоні (СВАМ), який діє вже з 1 січня. Євросоюз вирішив піти на поступки. За попередньою інформацією, він звільнить від мита 18,3 млн тонн індійської сталі. Ймовірно, обсяги ще будуть переглянуті.
А от щодо СВАМ про послаблення поки не йдеться, принаймні публічно. Навпаки, ЄС декларує бажання допомогти Індії впровадити цей механізм.
"Брюссель допоможе індійським операторам безперешкодно впровадити CBAM завдяки всій технічній допомозі та всім додатковим консультаціям, які ми можемо надати", – сказав голова ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович.
ЕкоПолітика розповідала про перші підсумки впровадження СВАМ. Згідно зі статистикою першого тижня дії "митно-екологічного" механізму, 98% задекларованої продукції становили вироби чорної металургії.
