Національна система торгівлі викидами (НСТВ) ризикує стати черговим фіскальним інструментом і не мати жодного впливу на реальну декарбонізацію. Український бізнес побачив в оприлюдненій моделі НСТВ низку прогалин, які пропонує виправити.
У консолідованій позиції бізнесу, яку опублікувала Федерація роботодавців України (ФРУ), йдеться про необхідність суттєвого доопрацювання документа. Свої пропозиції підприємці передали до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
"Українська система СТВ має бути емітентоцентричною, тобто спрямованою на технологічне оновлення діючих підприємств-емітентів, які є великими роботодавцями, експортерами та платниками податків. Саме вони формують основу економічної стійкості країни", – висловили свою ключову позицію у ФРУ.
Необхідність фінансової підтримки ЄС
Інвестиційні потреби української економіки зависокі, щоб забезпечити їх внутрішніми надходженнями від НСТВ. Їх вистачить лише на фінансування частини заходів, про що свідчить оцінка ФРУ. Тому підприємці акцентують на тому, що справжньої декарбонізації не можна досягнути лише через акумулювання коштів у новому фонді. Потрібна системна та повноцінна підтримка від Європейського Союзу.
Ризики для конкурентоспроможності
Вимоги кліматичного законодавства та регулювання викидів вуглецю різняться у різних країнах. Тож на зовнішньому ринку український бізнес ризикує втратити здатність конкурувати із місцевими виробниками.
Напрями вдосконалення НСТВ
Виходячи із масштабу впливу СТВ на український бізнес, ФРУ пропонує доопрацювати документ. Принципові рамки від Федерації такі:
- проведення глибокого аналізу відповідності української системи торгівлі викидами законодавству Євросоюзу;
- підготовка переговорної позиції;
- збереження ставки податків на чинному рівні впродовж усього підготовчого етапу впровадження НСТВ;
- послаблення вуглецевого навантаження на економіку України порівняно із країнами ЄС. Це обґрунтовано воєнним станом, а також пріоритетами оборони та відбудови;
- забезпечення тривалого перехідного періоду, впродовж якого ціна на вуглець поступово наближатиметься до європейського рівня;
- спрямування повного обсягу коштів фонду НСТВ на зниження викидів та екомодернізацію;
- закріплення за бізнесом права виконувати 90–100% своїх вуглецевих зобов’язань, інвестуючи у власну декарбонізацію та екологічну модернізацію активів;
- забезпечення доступу вітчизняного бізнесу до європейських фондів, зокрема Innovation Fund та Modernization Fund;
- створення механізму, який захищатиме підприємців України від неконкурентних умов експорту, а також "вуглецево дешевшого" імпорту.
"Гроші в обмін за реформи"
ФРУ запропонувала впровадити стратегію декарбонізації за моделлю "гроші в обмін на реформи". Її зміст у взаємних зобов’язаннях: ЄС фінансує декарбонізацію промисловості України, Україна гармонізує Національну систему торгівлі викидами із EU ETS. Цей підхід можна втілювати через цільове фінансування конкретних інвестпроєктів.
"Федерація роботодавців переконана, що такий підхід дозволить одночасно зберегти промисловий та експортний потенціал України, запустити реальну модернізацію, інтегрувати українську економіку в європейський промисловий простір і наблизити країну до кліматичних цілей ЄС без руйнівного удару по бізнесу", – наголошує спільнота українських підприємців.
ЕкоПолітика раніше детально розповідала про суть та етапи реформи торгівлі викидами в Україні.
На думку експертів, успішний запуск СТВ потребує поступовості, гармонізації із вимогами ЄС, таргетування цін на вуглецеві викиди та цільового використання коштів від квот.
