Українська система вуглецевого ціноутворення має бути максимально наближеною за архітектурою до європейської системи торгівлі квотами на викиди EU ETS.
Цей, а також 4 інші базові принципи для вдалого запуску вітчизняної системи торгівлі квотами на викиди (СТВ) сформулювали експерти GMK Center у своєму новому дослідженні “Вуглецеве ціноутворення та фінансування декарбонізації в Україні та ЄС”.
Вони вважають, що основною метою української СТВ має бути адаптація економіки України до майбутнього приєднання до складу EU ETS. Така адаптація має передбачати:
- отримання підприємствами досвіду роботи в СТВ;
- підготовку необхідних інститутів управління;
- створення інструментів фінансування декарбонізації;
- зниження вуглецевоємності галузей промисловості до європейського рівня.
Основні принципи, яким має відповідати майбутня СТВ України для успішної євроінтеграції
На думку фахівців GMK Center, базові засади мають бути такими:
Джерело: gmk.center.
-
Поступовість запуску.
Цей принцип вимагає забезпечення кількох складників:
-
наявність системи моніторингу і верифікації викидів, яка працює;
-
затвердження оновленого Національно визначеного внеску (НВВ2) України;
-
організаційні заходи, як-то підбір і навчання персоналу;
-
поступове підвищення фіскального тиску на емітентів.
-
Наближеність до європейських стандартів.
Водночас експерти наголосили, що під час запровадження європейських механізмів кліматичного регулювання має бути враховано специфіку України:
-
вища вуглецевоємність виробництва порівняно з ЄС;
-
експортна орієнтація економіки;
-
відсутність у підприємств достатніх власних фінансових ресурсів для декарбонізації виробництва і неможливість залучення зовнішнього фінансування на пільгових умовах;
-
наслідки війни для економіки;
-
нестабільність роботи української енергосистеми внаслідок обстрілів;
-
незрілість системи державного управління в Україні;
-
відсутність кваліфікованих спеціалістів, які могли б потенційно підтримувати роботу СТВ.
-
Врахування потреб післявоєнного відновлення економіки.
У GMK Center нагадали, що навіть після завершення поточної гарячої фази війни залишатиметься загроза повторної агресії, тому Україні доведеться тривалий час зберігати високу частку військових витрат у ВВП, щоб розбудовувати свій військовий потенціал.
-
Наявність механізмів таргетування цін на викиди СО2.
-
Цільове використання коштів від продажу квот.
Експерти наголосили, що у 2023 році дохід від продажу квот на викиди в межах EU ETS становив €43,6 млрд, із яких €10,3 млрд було направлено у спеціальні фонди, які фінансують “зелений” перехід, решту – €33,3 млрд – отримали країни – члени ЄС. Із червня 2023 року вони зобов'язані витрачати доходи від EU ETS тільки на кліматичні проєкти.
На думку фахівців, Україні також потрібно запровадити цільове спрямування податку на викиди.
“У підсумку Україна має перейти до європейського рівня цін на СО2 і приєднатися до EU ETS. Вуглецевий податок для секторів, охоплених СТВ, має бути скасований”, – переконані експерти.
Нагадаємо, раніше ЕкоПолітика розповідала про те, що на декарбонізацію вітчизняної промисловості потрібно €102 млрд і Україна не в змозі акумулювати такі кошти без підтримки ЄС.
