Довкілля України й далі зазнає шкоди через вирубку дерев. Водночас "вічною" проблемою є боротьба за власність на землі заповідного, лісового та водного фондів.
ЕкоПолітика підготувала для вас перший дайджест екозлочинів у 2026 році. Матеріали за період з 26 грудня по 2 січня – з офіційних повідомлень Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, Держекоінспекції та її філій, Державного бюро розслідувань.
Нелегальне користування надрами
Справу про незаконний видобуток супіску на Київщині скеровано до суду. Обвинувальний акт стосується ексдепутата Великодимерської селищної ради, чиї дії завдали довкіллю шкоди на понад 66 млн грн. Спритний чоловік скористався своїм службовим становищем, і під прикриттям будівництва пожежної водойми видобув 41 тис. кубометрів супіску. Для цього залучив спецтехніку та працівників.
Боротьба за заповідні землі
Ділянку площею 53 га, розташовану в межах Нацпарку "Кармелюкове поділля", прокуратура повернула державі. Природозахисний об’єкт був створений у 2009 році, проте, як виявилось, ще в 1990-х роках ця ділянка отримала невідповідне функціональне призначення як землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та оборони. А вже у 2021 році цим хаосом скористалась Чечельницька селищна рада, зареєструвавши на ділянку право комунальної власності. Суд підтримав позицію прокурорів.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Житель Миколаєва сприяв підробці документів, щоб шахрайським шляхом заволодіти мальовничою ділянкою. Ще нахабнішим цей вчинок виглядає, якщо врахувати, що землі належать державному лісовому фонду та перебувають у користуванні Андріївського лісництва. Чоловік уже отримав підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу.
Інженер-землевпорядник на Кіровоградщині "не помітив" належності 4 га землі до природно-заповідного фонду. Через таку зручну помилку території незаконно вибули з державної власності. Чоловік отримав підозру за зловживання повноваженнями з метою отримання вигоди.
Мешканець Кам’янського району на Дніпровщині обробив землю та культивував 2 га місцевого ботанічного заказника "Житлова балка". Звісно, жодних дозволів на це не мав, а от екосистему знищив, щоб зібрати врожай. Він отримав підозру за фактом самовільного зайняття земель природно-заповідного фонду.
Джерело: Дніпропетровська обласна прокуратура
Вирубка дерев
Збитків на майже 57 млн грн завдала довкіллю "діяльність" дерслужбовців лісової галузі на Тернопільщині. Адміністратора одного із державних лісопідприємств викрито як учасника справи, за якою було вирубано понад 6,2 тис. дерев. Чоловік склав та завірив документи, в яких були зазначені дерева для вирубки. Проте при цьому проігнорував законні процедури – не провів фактичні заміри та "забув" про заборону порубок на зазначених ділянках. Інші ділки-посадовці – директор та головний лісничий – отримали підозри раніше.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Реальний вирок у п’ять років отримав майстер лісу також із Тернопільщини. Через свою недбалість він визнаний винним у розтраті майна в особливо великих розмірах – майже 4 млн грн. Службовець підписав документи про вирубку на заборонених ділянках, не забезпечив деревам належної охорони та сам провів незаконне вирубування дерев.
ДЕІ Поліського округу подала позови на мільйони гривень до громад Житомирщини. Через масштабні порубки, які ті допустили на своїй території, вони мають відшкодувати державі збитки: Малинська громада – 3,3 млн грн, Потіївська громада – 2,5 млн грн, Пулинська громада – 2 млн грн.
Джерело: Державна екологічна інспекція Поліського округу
Попередній дайджест екозлочинів від ЕкоПолітики – за посиланням.
