5 грудня Кабінет Міністрів України вніс зміни до двох основних документів у сфері хімічної безпеки UA-CLP та UA-REACH – українських аналогів регламентів ЄС. Нововведення відтерміновують строки застосування нових європейських вимог. За словами урядовців, вони дали додатковий час для чиновників для узгодження українських процедур із європейськими вимогами, а також для бізнесу, щоб він встиг адаптуватися до нових правил в умовах воєнного стану й обмежених ресурсів.
Про справжні причини відтермінування вимог і ступінь готовності України до їх повноцінного впровадження ЕкоПолітика поговорила з юристкою, засновницею юридичної компанії Koshyk & Partners Law Firm, яка спеціалізується на юридичному супроводі хімічного бізнесу, експерткою Professional Association of Environmentalists of the World (PAEW) з агрохімії та хімічної продукції Оленою Кошик.
— Чи забезпечила держава бізнес чіткою та детальною інформацією щодо практичних аспектів впровадження регламентів REACH і CLP в Україні?
— Коротка відповідь: ні.
Українські регламенти REACH і CLP безумовно спричинили значний інформаційний резонанс на ринку хімічної продукції, проте часто бояться саме того, чого не знають. Саме тут виникає основна проблема – повна відсутність ефективної комунікації між державою та бізнесом.
Закон "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією" був ухвалений ще у 2022 році. Це рамковий документ, який започаткував масштабну реформу. Реформа є складною, багатоетапною та затратною – як для держави, так і для бізнесу. Втім, протягом майже 4 років після ухвалення закону держава фактично не надала жодних практичних роз’яснень. Перехідний період спливає, Уряд анонсує відновлення перевірок, а якісної інформації – немає.
Що маємо на практиці? Понад 2 тисячі сторінок регламентів. Їх повинні опрацювати профільні фахівці, яких бізнесу ще потрібно знайти. Якщо великі виробники мають у штаті хіміків, технологів або екологів, то значна частина імпортерів не має навіть юристів.
У таких умовах на ринку стрімко з’являються псевдоексперти, які пропонують адаптацію до REACH за значні кошти, але обмежуються фактично перекладом паспортів безпеки, що не відповідає вимогам. Перевірити якість послуг неможливо, бо держава не визначила навіть базових критеріїв.
Від 2022 року наша юридична компанія направила десятки офіційних звернень до різних органів влади з проханням надати роз’яснення через наявні правові суперечності та прогалини. У відповідь – переважно формальні відписки. Водночас реформу суттєво уповільнювала постійна реорганізація відомств: фахівці просто не встигали зануритися у предмет, як знову змінювали структуру.
Профільні асоціації неодноразово наголошували, що бізнес фізично не встигає адаптуватися до вимог. Відверто кажучи, не встигала й держава, адже крім закону та регламентів не розроблено жодних підзаконних механізмів.
На сьогодні існує лише шаблон заяви на попередню реєстрацію та форма повідомлення про класифікацію небезпечності. Це все. Тому й виникає риторичне питання: невже виконання європейських зобов’язань у сфері хімічної безпеки – це лише написання закону, без створення механізмів для його реалізації?
— Чи є достатніми строки відтермінування, ухвалені Урядом?
— Коротка відповідь: ні. Реальний бізнес зазначає, що потрібно 7–10 років.
5 грудня Уряд ухвалив зміни до двох основних документів у сфері хімічної безпеки. Офіційно метою вказано узгодження українських процедур із європейськими вимогами та надання бізнесу можливості адаптації. Насправді ж причиною стала затримка держави у виконанні своїх же зобов’язань.
Що саме змінено?
- Продукцію, яка була на ринку до набуття чинності регламентом CLP, дозволено надавати на ринок ще протягом року.
- Вимоги CLP відкладають до:
- 15 листопада 2027 року – для речовин;
- 1 травня 2028 року – для сумішей.
- Вимоги REACH впроваджують поетапно:
- до 1 жовтня 2029 року – понад 1000 т/рік;
- до 1 червня 2031 року – 100–1000 т/рік;
- до 1 березня 2033 року – 1–100 т/рік.
- Попередня державна реєстрація – питання відкрите. Офіційно заявлено, що її строк продовжено ще на рік. Проте зміни до пункту 142 самого регламенту не внесено. У проєкті постанови така норма була, але до кінцевої редакції не увійшла. Тож формально попередня реєстрація має завершитися 26 січня 2026 року, хоча політична логіка рішення може вказувати й на 2027 рік. Через таку правову невизначеність потрібно звернутися за офіційним роз’ясненням, чим ми зараз і займаємося.
Наша юридична компанія супроводжує бізнес у процесі адаптації до нових вимог у сфері хімічної безпеки. Одним із найскладніших аспектів є отримання необхідної документації від іноземних виробників, які часто не хочуть розкривати повний склад речовин, посилаючись на комерційну таємницю.
Крім того, важливо враховувати адаптацію внутрішніх політик підприємства, що охоплює широкий спектр процедур.
- Внутрішні процеси та політики підприємства:
- управління хімічними речовинами (REACH-комплаєнс);
- ведення та актуалізація SDS (паспортів безпеки);
- ідентифікація та облік хімічних речовин;
- комунікація з постачальниками та клієнтами щодо складу, небезпек та обмежень;
- оновлення інформації щодо Candidate List, обмежень і класифікацій;
- розроблення інструкцій із безпечного поводження та охорони праці;
- ведення журналів SDS;
- формування реєстру речовин із Candidate List;
- підготовка форм відповідей щодо наявності SVHC у виробах.
- Договори та зовнішні документи:
- включення до договорів положень щодо відповідності вимогам REACH, надання SDS та обміну інформацією;
- формулювання зобов’язань клієнтів і дистриб’юторів щодо належного використання речовин;
- визначення закупівельних вимог до постачальників та адаптація тендерної документації.
Чи є наданий державою час достатнім? Питання не в кількості часу, а в тому, коли держава надасть бізнесу дорожню карту реформи.
Український бізнес працює в умовах воєнної агресії: обстріли, руйнування майна, брак персоналу. У таких умовах запроваджувати складну хімічну реформу без інструкцій та офіційних матеріалів – майже нереальне завдання.
Наразі:
- немає офіційних роз’яснень;
- не затверджені процедури реєстрації;
- не визначені переліки речовин;
- немає технічних гідів;
- не функціонує Інформаційна система хімічної безпеки, яка передбачена законом.
Сподіваюся, що Міністерство прискорить роботу та забезпечить створення цієї системи – інструменту для збирання, аналізу, збереження й обміну даними про хімічні речовини, їхню небезпеку й обіг. Це стане ключем до прозорості, підвищення обізнаності та відповідального поводження з хімікатами у повній відповідності до європейських стандартів.
