Пластик самим своїм існуванням частково винен у зміні клімату – його виробництво на всіх етапах продукує викиди, навіть при утилізації. Враховуючи те, що обсяги виробництва зросли в 200 разів за 73 роки, ці викиди колосальні. Проте нове дослідження довело, що й глобальні кліматичні трансформації винні у мікропластиковій кризі.
Про це розповідає CNN із посиланням на дослідження, опубліковане у виданні Frontiers in Science.
Масштабування загрози
Аналіз сотень досліджень показав конкретні зв’язки між змінами клімату та мікропластиковою "епідемією":
- Пришвидшення розкладу. Висока температура в поєднанні з підвищеною вологістю та дією сонця прискорюють розпад пластику на дрібні часточки. Вища на 10 °C температура подвоює швидкість руйнування.
- Глобальніше поширення. Екстремальні вітри й повені не лише прискорюють розкладання, а й збільшують географію забруднення. До прикладу, тайфуни у Гонконзі в 40 разів підвищили вміст мікропластику на пляжах.
- Неприродні поєднання. Повені й загалом затоплення сплавлюють пластик із камінням. Їхній міцний хімічний зв’язок сприяє утворенню все більшої кількості частинок мікропластику.
- Вивільнення вогнем. Лісові пожежі стають усе більш руйнівними і все частіше заходять на людську територію. Горіння офісів, автомобілів, житлових будинків викидає у повітря як токсичні речовини, так і мікропластик з усіх пластикових матеріалів, які є в приміщеннях.
- Льодова пастка. Морський лід може утримувати мікропластик. Але коли глобальна температура зростає, крига тане і всі шкідливі частинки знову повертаються у вільний рух.

"Пластикове каміння". Джерело: AFP / Getty Images
Зростання шкоди
Пластикові частинки слугують транспортним засобом для "вічних хімікатів" і пестицидів. За зростання температур пластик легше поглинає й віддає ці токсичні речовини довкіллю, втрачаючи умовну стійкість.
Водночас глобальне потепління робить небезпечнішим і сам пластик. При нагріванні шкідливі хімічні сполуки із нього вивільняються швидше.
Живі істоти під ударом
Кліматичні зміни підігрівають світовий океан і роблять морське середовище більш кислотним. Водним істотам і так складно адаптуватись до таких змін. Але забруднення мікропластиком робить їх ще менш стійкими до зовнішніх умов. Зокрема йдеться про риб, мідій, морських равликів та їжаків, а також корали.
Мікропластик також має властивість мігрувати вверх за харчовим ланцюгом. Забруднену воду фільтрують одні істоти, як ті ж мідії. Мідіями харчуються хижаки, тими хижаками – інші, більші. Так забруднення доходить аж до косаток чи кашалотів.
Рішення, які потрібні на вчора
Дослідники пропонують кілька рішень, які можуть стримати "пластикову кризу". Серед них:
- скорочення використання пластику;
- переробка пластику;
- редизайн продуктів і упаковки з позбавленням від зайвих елементів із пластику.

Джерело: AFP / Getty Images
Світ терміново має дійти згоди щодо подібних заходів. Проте досвід перемовин засвідчує, що країни досі не готові дійти згоди.
"Нам потрібно діяти зараз, оскільки пластик, який викидають сьогодні, загрожує майбутнім глобальним руйнуванням екосистем", – сказала Стефані Райт, авторка дослідження та доцентка Школи громадського здоров’я Імперського коледжу Лондона.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, що поліфторалкільні сполуки, відомі як "вічні хімікати", вже виявили в організмах дельфінів і китів. Це підтвердило, що навіть проживання в глибоких водах не рятує від наслідків дій людини.