8 серпня у повному обсязі набрав чинності Закон України №3855-IX “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Він запроваджує принципово новий – європейський – підхід до регулювання впливу промислових підприємств на довкілля. Його реалізація викликає багато питань як у виробників, так і у громадськості.
Тому ЕкоПолітика підготувала матеріал-експлейнер, щоб допомогти своїм читачам розібратися з нововведеннями, що набрали чинності.
Закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" Верховна Рада прийняла понад рок тому – 16 липня 2024 року. Дискусії щодо цієї ініціативи тривали понад 10 років. Цей нормативно-правовий акт до цього неодноразово виносився у зал для голосування і не отримував схвалення.
Чому цей закон важливий
Це євроінтеграційний документ, який є частиною зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Він адаптує українське екологічне законодавство до європейської Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24.11.2010 року “Про промислові викиди (інтегроване запобігання і контроль забруднень)”. Цей нормативно-правовий акт запроваджує нову модель контролю за промисловими підприємствами, які є найбільшими забруднювачами.
Мета закону: мінімізувати шкідливий вплив підприємств на довкілля завдяки комплексному підходу до контролю промислового забруднення. Тепер замість окремих дозволів на викиди, скиди й відходи вводиться єдиний інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД), який враховує всі джерела впливу на екосистему та базується на застосуванні найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ).
Закон №3855-IX визначає:
- основні вимоги до інтегрованого довкіллєвого дозволу;
- перелік видів діяльності, які вимагають його отримання;
- процедуру видачі;
- підстави відмови у видачі;
- підстави та порядок відкликання інтегрованого довкіллєвого дозволу;
- вимоги щодо обов’язкового застосування НДТМ, моніторингу викидів і контролю дотримання умов інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Що таке інтегрований довкіллєвий дозвіл
Це новий тип дозволу, який об’єднує в собі дозвіл на викиди в атмосферу, скиди у водні об’єкти, поводження з відходами та інші аспекти впливу підприємства на довкілля. Він видається не загалом на підприємство, а на конкретну установку, яка здійснює потенційно небезпечну діяльність.
Головна ідея запровадження ІДД — запобігти забрудненню, а не реагувати постфактум на його наслідки. ІДД ґрунтується на принципах:
- найкращих доступних технологій та методів управління — тобто впровадження сучасних технологічних рішень, які дозволяють максимально знизити шкоду для довкілля;
- комплексного підходу — врахування всіх видів впливу установки на навколишнє середовище в одному документі;
- прозорості — обов’язкове громадське обговорення документів, поданих для отримання дозволу.
Які підприємства зобов’язали мати ІДД
Дія закону про інтегроване запобігання промзабрудненню поширюється на операторів установок, що здійснюють потенційно небезпечну промислову діяльність — насамперед, великих підприємств із суттєвим впливом на довкілля. Вичерпний перелік із 40 видів діяльності, провадження яких вимагає отримання ІДД, наведений у додатку до Закону №3855-IX про промзабруднення. Серед них виробничі процеси у таких сферах:
- енергетика;
- виробництво та обробка металів;
- промисловість з переробки мінеральної сировини;
- хімічна промисловість;
- управління відходами;
- інші види діяльності (зокрема тваринництво, рослинництво, деревообробка, виробництво вуглецю, очищення стічних вод).
Відповідно до ст. 2, дія цього Закону не поширюється на дослідне виробництво, а також на випробування нових продуктів і процесів.
Як отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл
Процедура отримання ІДД чітко регламентована Законом. Вона передбачає подачу документів виключно в електронному вигляді через Єдиний державний реєстр інтегрованих довкіллєвих дозволів, який працюватиме на платформі "ЕкоСистема".
У другій половині травня Міндовкілля запрошувало представників громадськості долучитися до другого етапу тестування IT-системи видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів. З того моменту повідомлень про ступінь її готовності до запуску не було.
Наводимо порядок отримання ІДД на інфографіці від міністерства:
Інфографіка: facebook.com/EnvironmentalofUkraine.
Більш детально алгоритм отримання ІДД для підприємств виглядає так:
-
Визначити установку та чи підпадає вона під перелік видів діяльності, на які згідно із Законом необхідно отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл.
-
Подати до Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України заяву про отримання ІДД та всі необхідні документи. Про те, яку інформацію потрібно вказати у заяві, а також перелік документів, які до неї додаються, ми розповідали у цьому матеріалі.
-
Зачекати до 30 робочих днів, поки міністерство проводитиме попередній розгляд цієї заяви. За необхідності відомство надаватиме додаткові роз'яснення. За результатами розгляду воно або визнає заяву прийнятною, або повідомить про необхідність усунення недоліків.
-
Якщо заяву прийнято, опублікувати оголошення про початок громадського обговорення.
-
У разі виявлення недоліків, за 30 робочих днів усунути їх та повторно подати заяву.
-
Після оприлюднення документів у Реєстрі інтегрованих довкіллєвих дозволів, провести громадське обговорення, яке триватиме 30 робочих днів. Протягом цього строку громадськість матиме право подавати будь-які зауваження і пропозиції в письмовій формі або усно під час громадських слухань. Саме у цей час паралельно державні екологічні інспектори проводитимуть перевірку й обстеження установки та промислового майданчика. За необхідності розпочинатимуться і транскордонні консультації.
-
Після завершення громадського обговорення упродовж 5 робочих днів отримати від Держекоінспекції та інших компетентних органів (Держводагентства, ДСНС, МОЗ, Держенергоефективності, ОДА/ВЦА) їхні висновки. Інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування також можуть подати власні пропозиції та зауваження до заяви оператора.
-
Завершальний етап – видача ІДД або прийняття рішення про відмову в його видачі. На цей етап Законом відведено 30 робочих днів. В межах цього строку для розгляду проєкту ІДД може скликатися узгоджувальна нарада за участі представників Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, оператора установки, компетентних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості.
Строк дії інтегрованого довкіллєвого дозволу необмежений. Якщо підприємство отримало ІДД на свою установку, то має право ввести її в експлуатацію.
Яку форму матиме інтегрований дозвіл та яка інформація у ньому буде вказана, ЕкоПолітика розповідала у цій статті.
Скільки часу матимуть підприємства на отримання інтегрованих дозволів
Хоча закон набирає чинності вже 8 серпня 2025 року, для операторів існуючих установок передбачено перехідний період — 4 роки, аби підготуватися й вчасно отримати інтегрований дозвіл. Він передбачає 3 роки на подачу заяви плюс ще 1 рік на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Але конкретні строки переходу на ІДД залежатимуть від “виду” установки. Є 4 можливих варіанти:
-
діючі установки, які й надалі планують експлуатувати;
-
діючі установки, що будуть виведені з експлуатації протягом 10 років з дня набрання чинності Законом, а фактично отримуватимуть так званий “дозвіл на смерть”;
-
установки, що вводяться в експлуатацію вперше;
-
установки, що вводяться в експлуатацію вперше протягом 1 року з дня набрання чинності Законом.
Умови ІДД для таких установок різнитимуться в період дії воєнного стану та після його припинення або скасування. Відлік строків вестиметься від 8 серпня 2025 року – від дати набрання чинності законом про промислового забруднення. Для зручності детальну інформацію Міндовкілля представило у вигляді інфографіки:
Джерело: t.me/mindovkillia.
Тобто для того, щоб отримати ІДД на нову установку, потрібно, аби вона відповідала висновкам найкращих доступних методів і технологій управління (НДТМ) з дня набрання ними чинності.
Для діючих установок вимога відповідати НДТМ відтермінована на 4 роки з дня припинення або скасування воєнного стану.
А що з чинними дозволами?
Дозволи на викиди та скиди забруднюючих речовин, а також на оброблення відходів, отримані підприємствами після набрання чинності Законом України №3855-IX "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" діятимуть протягом строку, зазначеного в них, але не довше ніж до 8 серпня 2029 року.
Скільки коштує оформлення ІДД
Відповідно до ст. 6 Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, плата за видачу такого дозволу встановлюється у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі такий мінімум становить 3028 грн, відповідно, за отримання ІДД потрібно буде сплатити до державного бюджету 90 840 грн.
Плата не стягується за внесення змін до інтегрованого довкіллєвого дозволу за спрощеною процедурою, а також у разі перегляду та оновлення умов такого дозволу.
Хто зможе отримати відступ від висновків НДТМ при отриманні першого інтегрованого дозволу
У ст. 13 закону про промислове забруднення передбачено, що в окремих випадках для конкретної діючої установки можуть бути встановлені менш жорсткі гранично допустимі викиди, ніж нормативи, визначені у висновках НДТМ – так званий відступ.
У середині червня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України сформулювало вимоги до розроблення, форми та змісту оцінки таких відступів, проте вони досі не затверджені Кабінетом міністрів України.
У проєкті постанови передбачається, що для того, аби визначити, чи має установка право на відступ, потрібно розрахувати вартість досягнення установкою гранично допустимих викидів, визначених у висновках НДТМ, та розрахувати коефіцієнт економічної непропорційності Kен.
Якщо значення Kен < 1, відступ надається на строк, який був зазначений оператором як "Термін відступу, років", але не менше ніж на 3 роки. У випадку, якщо значення Kен ≥ 1, відступ не надається.
Більш детально про умови надання відступу та методику розрахунку можна дізнатися у нашому матеріалі за посиланням.
Раніше ЕкоПолітика також писала про те, як функціонуватиме реєстр інтегрованих довкіллєвих дозволів та яка інформація буде представлена у реєстраційній справі.
