Уряд України змінив низку правил щодо спеціального використання лісових ресурсів, зокрема запровадив поняття "рубки для науково-дослідних цілей".
Нововведення закріплюються постановою №721 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань спеціального використання лісових ресурсів” від 18.06.2025 року.
Зміни у законодавстві, які відбулися, проаналізували фахівці Української природоохоронної групи (УПГ). Під час громадського обговорення проєкту цієї постанови вони подавали до неї свої зауваження.
Нововведення спеціалісти розділили на 4 групи. Вони наступні:
1. Комісійні обстеження.
- Для проведення рубок, які не запроєктовані у матеріалах лісовпорядкування, як і раніше, обов'язковими залишаються комісійні обстеження. Але для санітарних рубок їх проводити тепер не потрібно – там залишилися лише обстеження в рамках вимог “Санітарних правил”.
- Нова вимога: про такі обстеження постійні лісокористувачі – тобто ДП “Ліси України”, комунальні лісгоспи, національні парки тощо – мають повідомляти на своїх сайтах за 10 днів до проведення обстеження.
- В обов’язковому порядку до складу комісій, крім лісників, мають входити представники установ природно-заповідного фонду в межах адміністративно-територіальної одиниці. Прогалина: що робити у випадку, якщо в межах однієї області чи району (як, наприклад, в Карпатському регіоні) є декілька таких установ — автори постанови не уточнили.
- За бажанням, представники громадськості можуть брати участь в обстеженнях. Рішення прийматимуться голосуванням, простою більшістю.
- Рубки переформування, протипожежних розривів, формування пожежостійких узлісь можна проводити лише на основі матеріалів лісовпорядкування. Ця вимога залишилася, як і було раніше, але для лісових доріг на 2 роки зробили виключення.
“Плюси”:
- тепер інформація про обстеження буде оприлюднюватися на сайтах;
- до складу комісій будуть входити не тільки лісівники.
“Мінуси”:
- рішення приймається простою більшістю.
“Тому навіть якщо громадськість і представники ПЗФ (природно-заповідного фонду – ред.) будуть проти, то лісівники зможуть все одно протягнути те, що їм треба. Наприклад, будівництво нових лісових доріг у високогір’ї Карпат чи болотах Полісся”, – пояснюють в УПГ.
2. Науково-дослідні рубки.
- Для наукових цілей тепер дозволяється здійснювати рубки з відходом від вимог законодавства.
- Але їх не можна проводити в межах ПЗФ, пралісів, особливо захисних ділянок.
- Реалізацію таких робіт обов’язково мають супроводжувати наукові установи в межах тематики наукових досліджень. Також встановлено обмеження по площі – не більше ніж 0,5% від загальної площі окремого лісництва.
- Держлісагентство публікуватиме плани наукових досліджень для проведення таких рубок на своєму сайті.
На думку фахівців, в умовах зміни клімату такі “наукові” рубки все ж таки потрібні. Вони навели приклад колишнього Тетерівського лісгоспу, який успішно експериментував з рубками догляду.
Але в УПГ застерегли, що на практиці цілі таких рубок можуть бути дуже далекими від науки. Так, за обґрунтування науковців Львівського лісотехнічного університету в природних мішаних лісах Карпат проводились масові рубки переформування, говорять члени групи.
“Тому є величезні ризики, що під цим приводом лісівники просто будуть рубати там, де інші види рубок заборонені чи обмежені — наприклад, у високогірних лісах”, – наголосили спеціалісти.
3. Врегулювання питання підготовчих робіт для рубок.
- В українському законодавстві з’явилися терміни “лісосіка”, “трелювальний волок” тощо.
- Також автори документа деталізували порядок проведення рубок, які є підготовчими роботами для інших рубок — вирубка дерев на майбутніх волоках, дерев, які можуть завдати шкоди лісорубам, розчищення технологічних проїздів для техніки тощо.
- Такі види робіт не можна буде проводити на особливо захисних ділянках і на території об’єктів ПЗФ.
Фахівці кажуть, що раніше всі ці роботи й так здійснювались, але не були чітко врегульовані на нормативному рівні.
“Важливо, аби лісівники не почали зловживати та не вирубували під час “підготовчих” робіт лісу більше, ніж під час самих рубок, під які цю “підготовку” робили”, – зауважили в УПГ.
4. Введення можливості обстеження ділянок перед видачею лісорубних квитків.
- Представники територіальних органів Держлісагентства зможуть виїздити на ділянки та перевіряти достовірність інформації в документах, яка подавалась для отримання лісорубних квитків.
- Якщо вони виявлять на місці невідповідність якісних показників (наприклад, в документах бук — а по факту дуб), або кількісних (невідповідна площа чи запас деревини), то зможуть відмовити у видачі лісорубних квитків.
“Потрібна зміна, бо фактично раніше чиновники, які виписували дозволи на рубку, мали вірити написаному в документах. Тепер, при бажанні, можна буде офіційно зупиняти зловживання. Якщо таке бажання у Держлісагентства, звісно, буде”, – вважають фахівці.
- Скасування заборони на проведення кінцевого прийому поступових рубок у букових лісах. В УПГ зауважили, що за відсутності сніжних зим ця норма частково втратила актуальність. На думку спеціалістів, проблемнішим є проведення кінцевого прийому поступових рубок без попередніх прийомів.
- Розблокування можливості вирубки дерев при геологічній розвідці та дослідно-промисловому видобуванні корисних копалин, якщо така діяльність здійснюється на підставі угоди. Ця норма, за словами фахівців, вирішує неузгодженість правил рубок та Земельного кодексу.
“Тепер ще більш важливим є недопущення видачі нових дозволів на видобуток чи геологічну розвідку широко поширених корисних копалин у лісах”, – наголосили вони.
Загальна оцінка постанови Кабміну №721
Фахівці УПГ вважають, що в цьому документі “небагато доброго для охорони природи, але прийнята версія набагато краща, ніж те, що пропонували спочатку лісівники”. Вони подякували Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України за те, що його спеціалісти врахували найбільш критичну частину зауважень, які подавали члени групи.
“Які-не-які, але механізми впливу громадськості були залишені”, – констатували в УПГ.
Нагадаємо, про те, що фахівці закликали уряд не затверджувати новий вид рубок лісу – для науково-дослідних цілей – ЕкоПолітика писала на початку березня, коли був оприлюднений проєкт постанови №721.
