Сьогодні, 30 квітня, парламент ухвалив законопроєкт № 13693. Поки народні депутати голосували за документ, екозахисники та активна громадськість проводили мітинг проти його ухвалення. Вони впевнені, що за гідною метою врегулювати поховання українських героїв ховається зміна, що несе пряму загрозу збереженню природоохоронних територій.
ЕкоПолітика пояснює, чому це рішення викликало таку реакцію суспільства.
Перша кісточка доміно
У повідомленні про ухвалення закону на сайті Верховної Ради прямим текстом пишуть про причину, чому природозахисники обурено заявляють про легалізацію антиекологічного прецеденту.
Передбачено, що вилучення земельних ділянок із постійного користування для розміщення Національного військового меморіального кладовища може здійснюватися без погодження землекористувача, який належить до державної власності.
Наявність на земельній ділянці території Смарагдової мережі та/або структурних елементів екологічної мережі не є підставою для заборони зміни цільового призначення такої земельної ділянки для розміщення на ній Національного військового меморіального кладовища та військових меморіальних кладовищ.
Якщо коротко – природоохоронний статус тепер не є захистом для території. У даному випадку її можуть без погодження вилучити під меморіальні кладовища, проте зміни у Земельному кодексі створюють простір для подібних маніпуляцій у будь-яких сферах.
"Це питання вже давно вийшло за межі Мархалівки. Йдеться про зміни до Земельного кодексу, які можуть створити небезпечний прецедент для всієї України: зміну цільового призначення особливо цінних земель, забудову природоохоронних територій, лісів і ділянок Смарагдової мережі", – наголосили у природоохоронній організації "Київський еколого-культурний центр".
Колишнє Міндовкілля хотіло просто вилучити Мархалівський ліс із складу Смарагдової мережі. Як бачимо, зараз використано обхідний шлях – ігнорування цінного статусу земель закріплено законодавчо.
Зелене світло для знищення зелених територій
Ці вибухові зміни тепер будуть внесені до Земельного кодексу. Фактично, згідно з новим пунктом 13 до статті 20 документа, приналежність земельної ділянки до Смарагдової мережі тепер не є підставою для її віднесення до земель природно-заповідного фонду.
Як пише ГО "Код 21" на своїй сторінці "Закарпаття екологічне", це повністю суперечить рішенню Верховного Суду України. У справі щодо Мархалівського лісу він відніс Смарагдову мережу до земель природно-заповідного фонду (ПЗФ). А закон про ПЗФ чітко визначає, що подібні землі можуть використовуватися виключно у природоохоронних, науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях та для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Проте закон № 13693 не лише блокує віднесення Смарагдової мережі до ПЗФ. Той же таки новенький 13-й пункт Земельного кодексу закріплює, що ці землі можуть відноситися до будь-якої категорії земель незалежно від форми власності.
Звісно, тут поблажливо додали, що використання залежить від наявних обмежень. Проте законотворці завбачливо пропустили такий момент – Смарагдова мережа таких обмежень не має, адже в Україні досі відсутній закон про неї.
Хто наступний?
Смарагдова мережа об’єднує землі особливого природоохоронного інтересу в країнах, які приєдналися до Бернської конвенції. До речі, Україна є серед них. Лише у жовтні 2025 року замміністра економіки Ігор Зубович зазначав про важливість їх захисту, підготовку євроінтеграційних кроків та роботу над законодавчими змінами.
Як бачимо, поки ця робота "ведеться", парламент встиг поставити Смарагдову мережу під удар. Точніше, під сокиру.
Серед територій, яким тепер загрожує аж ніяк не природоохоронне використання – Карпатські гори. ЕкоПолітика послідовно висвітлює ситуацію із забудовою їхніх хребтів вітровими електростанціями. Проте зміни до Земельного кодексу можуть стати черговим аргументом для забудовників.
"Практично всі хребти гірського Закарпаття, де заплановані вітряки, є діючими та проєктованими територіями Смарагдової мережі, які за останнім рішенням Верховного Суду України визнано природоохоронними територіями, що дає підстави для оскарження погоджень будівництва ВЕС на цих хребтах", – наголосили у спільноті "Save Пікуй".
ЕкоПолітика раніше розповідала про загрозу, яку несе довкіллю новий проєкт Цивільного кодексу. Фактично він дозволить користуватися недосконалістю реєстрів, щоб привласнювати цінні землі. Натомість у держави й громад поменшає інструментів для захисту територій.
