Новий уряд Австрії не бажає прийняти рекомендацію Європейської комісії щодо скорочення викидів на 90% до 2040 року.
Про це повідомляє POLITICO.
У виданні зазначили, що Відень ніколи прямо не погоджувався підтримати цю мету, але колишній міністр клімату Австрії Леонор Гевесслер була однією з перших, хто привітав пропозицію виконавчої влади ЄС щодо 90-відсоткового скорочення в лютому 2024 року. Тоді посадовиця підкреслила, що Австрія в будь-якому випадку має намір скоротити національні викиди до чистого нуля до 2040 року.
Як внутрішньополітична ситуація вплинула на кліматичний дискурс
Однак "зелені", до яких належала Гевесслер, більше не при владі, а новий коаліційний уряд вирішив зайняти більш обережну позицію.
"Ми повинні дочекатися конкретної пропозиції Комісії, яку ми детально вивчимо, оскільки дрібний шрифт також має значення для досягнення мети 2040 року", – заявив речник міністерства сільського господарства та навколишнього середовища Австрії, відповідаючи на запитання POLITICO.
Він, тим не менш, наполягає на тому, що новий уряд "відданий" існуючим цілям кліматичної нейтральності ЄС та Австрії, а також "імплементації правових вимог ЄС, прийнятих на сьогодні".
У POLITICO впевнені, що новий уряд, який складається з консервативної Народної партії (ÖVP), лівоцентристських соціал-демократів та ліберальної партії NEOS, розглядає кліматичну політику як менш пріоритетну, ніж попередня коаліція ÖVP-Зелені.
Після приходу до влади уряд розформував "зелене" суперміністерство Гевесслер, яке відповідало за клімат, навколишнє середовище, енергетику, мобільність і технологічну політику, та інтегрував кліматичні питання до очолюваного консерваторами міністерства сільського господарства країни.
Коаліція також погодилася відмовитися від першого в країні кліматичного бонусу, який перерозподіляв доходи від оподаткування викидів CO2 між усіма австрійцями.
Чому це важливо
Відмова Австрії від своєї позиції посилює політичний тиск на Єврокомісію щодо пом'якшення цільового показника на 2040 рік. Виконавча влада ЄС мала намір перетворити свою рекомендацію 2024 року на офіційну законодавчу пропозицію до кінця березня, але вирішила відкласти її на невизначений термін, оскільки стало зрозуміло, що 90-відсоткова ціль не має достатньої підтримки серед країн ЄС.
Комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра зараз вивчає варіанти забезпечення "гнучкості" цільового показника, зберігаючи при цьому цифру у 90%. Серед можливих варіантів розглядається суперечлива пропозиція досягти частини цілі ЄС на 2040 рік, заплативши іншим країнам за скорочення їхніх викидів і зарахувавши це до власного кліматичного балансу блоку. Платежі здійснюватимуться через міжнародну систему вуглецевих кредитів, створену відповідно до Паризької кліматичної угоди.
Нова німецька коаліція і Франція вже підтримують цю ідею, але критики попереджають, що такий підхід підірве цілісність кліматичної політики ЄС.
На початку квітня ЕкоПолітика розповідала, що ЄС відкладає “до літа” оголошення своєї кліматичної мети на 2040 рік, яка мала бути оприлюднена у березні. Таке рішення було зумовлене занепокоєнням деяких європейських столиць та політичних сил Європейського парламенту щодо рекомендованої мети у 90%, а також прямою критикою та закликами до її зменшення з боку інших членів ЄС.