Україна має розв’язати проблемні питання, які стосуються оцінки впливу на довкілля (ОВД), підготувати новий Національно визначений внесок України до Паризької угоди, прийняти закон про підтвердження сталого походження деревини та інших товарів, які можуть призвести до вирубки та деградації лісів.
Такі задачі виділені в аналізі Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах пакета розширення ЄС за 2024 рік, проведеному та опублікованому ГО “Легкий бізнес” за підтримки Європейського Союзу.
Аналітики порівняли звіти Єврокомісії за 2023 і 2024 роки у розділі "Охорона довкілля та зміна клімату". Вони відзначили, що наша країна демонструє певний прогрес, але присутня значна кількість невирішених завдань та викликів, “які постають через значні структурні, адміністративні та фінансові обмеження, а також умови повномасштабної війни”.
ОВД
Відповідно до матеріалів звіту, Україна досягла часткового узгодження з горизонтальним правом ЄС у сфері довкілля. У грудні 2023 року було внесено зміни до процедури оцінки впливу на довкілля, що дозволили:
- проводити консультації з органами державної влади та місцевого самоврядування під час здійснення ОВД;
- проводити громадські слухання у форматі відеоконференції.
У вересні 2024 року уряд скоротив окремі етапи проведення оцінки впливу на довкілля, а у грудні — затвердив Методичні рекомендації з підготовки звіту з ОВД щодо об’єктів оброблення небезпечних відходів.
Протягом звітного періоду було створено Єдиний реєстр з ОВД та Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки (СЕО), щоб покращити доступ до інформації. Але Єврокомісія констатувала, що громадськість все одно зіткнулася з проблемами обмеження доступу через воєнний стан.
Європейські посадовці наголосили на важливості подальших зусиль щодо:
- забезпечення застосування ОВД та СЕО до всіх відповідних планів, програм і проєктів, у тому числі з відновлення;
- недопущення подальшого скорочення переліку заходів, що звільняються від проведення ОВД та СЕО, зокрема за рахунок заходів у сферах лісового та сільського господарства;
- повернення ОВД до сфери дії оновленого Закону “Про адміністративну процедуру”;
- забезпечення доступу до документації з ОВД та СЕО усім зацікавленим сторонам.
У яких сферах є прогрес
- Моніторинг стану довкілля: частково досягнуто відповідності до права ЄС, зокрема завдяки тому, що у липні 2023 року затверджена Концепція Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля.
- Доступ громадськості до інформації про довкілля: прийняття Закону про національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ) та імплементаційних актів щодо подання звітності до реєстру.
- Якість повітря: у 2024 році ухвалене законодавство про державні програми моніторингу повітря, поданий інформативний звіт відповідно до вимог конвенції про повітря Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) та схвалені 36 державних програм моніторингу повітря. Однак необхідність вдосконалення механізмів збору, обробки та розповсюдження даних залишається актуальною.
- Поводження з відходами: наразі також досягнуто лише часткової відповідності нормам права ЄС. Однак Єврокомісія відзначає значний прогрес протягом 2024 року, оскільки було ухвалено понад 20 підзаконних актів до Закону України “Про управління відходами”.
- Зміна клімату: у Єврокомісії підкреслили певний прогрес у стратегічному плануванні, оскільки був ухвалений Закон України “Про основні засади державної кліматичної політики” та затверджений Національний план з енергетики та клімату у червні 2024 року.
- Якість води: торік Україна досягла певного прогресу. У листопаді-грудні 2024 року уряд затвердив всі 9 планів управління річковими басейнами (ПУРБ). У вересні уряд підтримав цілий ряд змін до Порядку здійснення державного моніторингу вод.
- Промислове забруднення та управління ризиками: спостерігається часткове узгодження зі стандартами ЄС. Протягом 2024 року було досягнуто певного прогресу завдяки прийняттю Закону України №3855-IX188 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, а також імплементації нормативних актів щодо вимог до звітності про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
- Хімічні речовини: у червні 2024 року набув чинності Закон України “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією” та було ухвалено кілька імплементаційних рішень. Однак ще не прийнято жодних правових процедур поводження та/або утилізації азбестовмісних матеріалів, які б повністю відповідали міжнародним стандартам, та не створено реєстр полігонів, які мають ліцензію на поводження з азбестом.
Які напрямки взагалі не продемонстрували позитивної динаміки
- Екологічний контроль: у Єврокомісії наголосили, що законодавство у сфері відповідальності за екологічні злочини та екологічного контролю ще не повністю узгоджене із правом ЄС, а відповідні інституції функціонують не відповідно до стандартів ЄС.
- Охорона природи: у звіті зазначається, що протягом звітного періоду не тільки не було прогресу, а й відбувся певний регрес, оскільки наприкінці 2023 року Міндовкілля скасувало затверджений навесні перелік інвазійних видів дерев, заборонених до висадки в лісах. Разом із тим, було досягнуто і “скромного” прогресу через затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінки ризиків інвазійних чужорідних видів, а також створення Національного каталогу біотопів України.
- Шумове забруднення: жодного прогресу немає.
Ключові завдання для України від Єврокомісії
У розрізі стратегічних завдань в Єврокомісії наголосили на необхідності затвердження оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року (проєкт вже розроблений Міндовкіллям) та підготовки нового Національно визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди.
Серед інших завдань європейські партнери виділили такі:
- Забезпечення відновлення обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (через реалізацію нового Закону №4187-IX) для підготовки до запуску системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
- Забезпечення повного застосування процедур ОВД і стратегічної екологічної оцінки (СЕО), уникнення нових винятків, зокрема в лісовому та сільському господарстві.
- Закриття або приведення 6 000 наявних звалищ до стандартів ЄС.
- Прийняття Національного плану управління відходами до 2033 року (вже прийнятий 27 грудня 2024 року – ред.).
- Розробка та ухвалення стратегії впровадження принципів циркулярної економіки та плану заходів щодо її реалізації.
- Прийняття закону про підтвердження сталого походження деревини та інших товарів, які можуть призвести до вирубки та деградації лісів.
- Оновлення законодавства відповідно до вимог EUDR (Regulation on Deforestation-free Products – Регламенту ЄС щодо боротьби з вирубкою лісів).
- Ухвалення вторинного законодавства та впровадження заходів, передбачених у прийнятому законі про запобігання та контроль промислового забруднення.
- Впровадження Схеми екологічного менеджменту та аудиту ЄС (EMAS) і Регламенту (ЄС) №66/2010 про знак екомаркування.
- Ратифікація Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.
- Розроблення національної стратегії зі скорочення викидів озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.
- Узгодження національного законодавства з кліматичним acquis ЄС, прийнятим на виконання European Green Deal та ініціативи “Fit for 55”.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла про те, що європейські комісари оцінили на два бали прогрес України у сфері довкілля і клімату.
