Запровадження Національного реєстру викидів і переносу забруднюючих речовин (РВПЗ) було ускладнене через широкомасштабну війну, зокрема, для доступу до нього введено персональну ідентифікацію та приховано координати установок.
Така інформація міститься у проєкті Національної доповіді про впровадження Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднюючих речовин 2025 (за період 2021-2024 рр.), оприлюдненому на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Звіт містить 16 статей з відповідями на питання щодо:
- наявної нормативно-правової бази;
- заходів для дотримання вимог щодо звітності;
- законодавчі, регуляторні та інші заходи, що забезпечують збір даних і ведення записів;
- правила, процедури та механізми, що забезпечують якість даних, що містяться в національному РВПЗ;
- спосіб, у який забезпечується доступ громадськості до інформації, що міститься в реєстрі;
- інших питань, пов’язаних із функціонуванням РВПЗ.
Складнощі у веденні українського РВПЗ
У документі фахівці Міндовкілля зазначили, що однією з проблем, яка виникла під час впровадження Національного РВПЗ, були заходи безпеки, оскільки об’єкти критичної інфраструктури одними з перших постраждали внаслідок військової агресії з боку російської федерації проти України. Через це здійснювалась персональна ідентифікація для доступу до Національного РВПЗ, оскільки вона містить важливу інформацію, яку ворог може використовувати у власних цілях.
“Однак публічна частина вилучається з Національного РВПЗ та стає доступною без ідентифікації”, – говориться у звіті.
Реєстр функціонує як онлайн-сервіс на Єдиній екологічній платформі "ЕкоСистема":
Скріншот з eco.gov.ua.
Ознайомитися з даними, які містяться у Національному реєстрі викидів та перенесення забруднювачів, можна за посиланням.
На основі даних першого звітного 2023 року за допомогою електронних інструментів “ЕкоСистеми” міністерство сформувало комплексний звіт про викиди та перенесення забруднювачів і відходів у 2023 році. Його оприлюднили на офіційному вебсайті Міндовкілля для ознайомлення всіх зацікавлених сторін. Нагадаємо, він викликав багато критики з боку фахівців та активістів, оскільки містив помилки та не відображав реальної ситуації, оскільки багато операторів не подавали свої дані.
У звіті зазначається, що у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану наразі суб’єкти господарювання не зобов’язані подавати звітність та можуть здійснювати звітування і після закінчення звітного періоду. Постановою Кабінету міністрів №560 передбачено лише електронну звітність, щоб полегшити введення інформації та виключити передачу документів у паперовому вигляді.
У міністерстві розповіли, що першим звітним роком згідно із Законом України "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів" був 2023 рік. Він також став роком набрання чинності нормативними актами щодо Національного РВПЗ, тому Україна змогла представити свої досягнення лише під час Робочої зустрічі Сторін Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів у 2023 та 2024 роках у швейцарській Женеві.
Інтеграція з європейським реєстром: бути чи не бути?
Варто зазначити, що Міндовкілля постійно відтерміновує інтеграцію Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів України до Європейського Реєстру “Guidance Document for the implementation of the European PRTR”. Так, на початку червня 2023 року тогочасний міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявляв, що “вже за два роки український Національний РВПЗ буде інтегрований з європейським”. Проте у березні наступного року (тобто майже через рік) Міндовкілля під його ж керівництвом знову називало той самий термін – 2 роки.
У проєкті Національної доповіді про впровадження Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднюючих речовин 2025 інтеграцію Національного РВПЗ з Європейським РВПЗ та розповсюдження інформації на інформаційну панель OECD назвали серед планів.
Нагадаємо, 20 вересня 2022 року Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт №6477 "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів". У жовтні 2022 року документ підписав президент України Володимир Зеленський, а 8 жовтня 2023 року він набрав чинності, і підприємства-забруднювачі протягом 6 місяців були зобов’язані внести дані про свої об’єкти до РВПЗ.
У червні 2023 року ЕкоПолітика повідомляла про затвердження Кабміном Порядку ведення нацреєстру викидів та перенесення забруднювачів.
У березні цього року Міндовкілля затвердило Методичні рекомендації щодо процедури складання звіту уповноваженого органу та Методичні рекомендації щодо процедури складання та подання звіту оператора.
