Європейська Бізнес Асоціація звернулася до українських народних обранців із проханням відстрочити імплементацію європейського природоохоронного законодавства у сфері промислових відходів. Фахівці ЄБА попросили скасувати часові обмеження в 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах, а також збільшити відповідний можливий кінцевий строк для виведення застарілих установок із експлуатації із 10 до 15 років.
Повний текст звернення опублікований на сайті Асоціації.
Експерти розповіли, що відповідні норми містяться у законопроєкті “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля” №6004-д від 4 січня 2023 року, який зараз готується до прийняття у другому читанні.
Які нововведення пропонуються?
Цей документ розроблений для імплементації Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Він стосується підприємств енергетичної, металургійної, цементної, нафтогазової, целюлозно-паперової, хімічної та інших галузей промисловості й передбачає:
- Отримання підприємствами єдиного інтегрованого дозволу замість одержання окремих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спецводокористування та операції з оброблення відходів.
- Створення юридичного підґрунтя для запровадження висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) – переліку рекомендованих технологій та визначених на їх основі нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, а також методів управління, зокрема екологічного менеджменту, моніторингу тощо.
Фахівці ЄБА зазначили, що вдячні розробникам законопроєкту №6004-д за плідну співпрацю та врахування більшості їхніх зауважень та пропозицій. Але водночас вони наголосили, що в умовах повномасштабної війни, посилення мобілізації, а також ускладненого доступу до джерел фінансування заходів з модернізації виробництв, переважна частина підприємств, які підпадатимуть під дію реформи, не зможуть модернізуватись протягом 7 років – терміну, який наразі прописаний у законопроєкті. Вони будуть змушені припинити діяльність або зупинити старі потужності й побудувати нові.
Для виведення застарілих установок із експлуатації законопроєкт №6004-д встановлює строк у 10 років.
Чому варто змінити строки?
Експерти наголосили, що при встановленні термінів переходу на нові екологічні стандарти необхідно враховувати як фінансову спроможність бізнесів модернізувати виробництво під час війни без фінансової допомоги від держави та ЄС, так і необхідність вирішення соціально-економічних проблем, що можуть виникнути при зупинці містоутворюючих підприємств.
“Поки нам понад 5 років розповідають про обов’язковість екомодернізації та скорочення викидів від промисловості до європейського рівня як неодмінної умови вступу до ЄС, самі європейці досить зважено підходять до цього питання.
Так, за даними звіту Єврокомісії, станом на 2018 рік було надано 133 відступи від висновків НДТМ для 98 установок, що працюють у 15 державах-членах, з них найбільше – у Швеції, Чехії та Італії. Найтриваліший відступ стосувався висновків НДТМ для виробництва скла – 202 місяці, а 22 відступи були надані на невизначений період часу.
При цьому, у кожної з цих країн є доступ до відповідних цільових фондів ЄС, за рахунок яких здійснюється цей зелений промисловий перехід. Можливо, пора і Україні показати приклад захисту вітчизняної економіки і, особливо в часи, коли найкращі її сини і доньки віддають своє життя за збереження держави?” – так прокоментувала ситуацію Ольга Бойко, координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
Тому представники ЕВА звернулися до народних обранців із пропозицією скасувати часові обмеження в 7 років для впровадження НДТМ на існуючих підприємствах, а також збільшити відповідний можливий кінцевий строк для виведення установок із експлуатації до 15 років і врахувати правку №297, надану в Порівняльній таблиці до законопроєкту №6004-д до другого читання.
Раніше ЕкоПолітика знайомила читачів із 4 ключовими умовами ефективної кліматичної політики в Україні на думку експертів ЄБА.
