Європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ – Carbon Border Adjustment Mechanism) невдовзі набуде чинності і змусить значну частину європейських імпортерів змінювати власні бізнес-моделі або відмовлятися від імпорту з третіх країн взагалі.
Про це попередив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.
У червні 2022-го Європарламент ухвалив рішення щодо вуглецевого мита. Домовленості включають поетапну відмову від безкоштовних квот в секторах, що підпадають під CBAM, починаючи з 2027 по 2032 роки.
У зв’язку із цим у другій половині 2024 р. можливі складнощі на кшталт тих, що були під час пандемії. Вони будуть зумовлені тим, що майже 50% європейських імпортерів не знають, з якого часу вони зможуть вказувати у СВАМ звітності дані щодо актуальних вуглецевих викидів. Ця проблема стане абсолютно реальною після липня через те, що вже не можна буде використовувати у звітності індикативні викиди.
Варто бути готовими до переформатування торговельних потоків, адже у багатьох країнах активно обговорюються варіанти впровадження механізмів, подібних до СВАМ. Так, про свій намір запровадити з 2026 р. механізм вуглецевого коригування заявила Велика Британія. Уряд Австралії вивчає доцільність запровадження тарифів на імпорт вуглецеємної продукції. У Південній Америці місцева асоціація виробників сталі підтримує ідею створення регіонального СВАМ. Нагадаємо, що США також запроваджують свій СВАМ. У Конгресі представили законопроєкт, який вводить плату за викиди вуглекислого газу не лише для імпортерів, але й для внутрішніх виробників.
Ще одним наслідком посилення вимог до звітності СВАМ стане збільшення фінансового навантаження на вуглецеємний імпорт, а отже, здорожчання відповідних товарів. Конкурентоспроможність такої продукції знижуватиметься в порівнянні з імпортом із країн, які не мають таких високих вуглецевих цін чи зовсім їх не сплачують.
Українські експортери намагаються підтримувати своїх європейських клієнтів, за можливості надають їм всю необхідну інформацію. Але вирішення поточних проблем у сфері СВАМ знаходиться у компетенції Єврокомісії та національних компетентних органів учасників ЄС. І ось чому:
- Європейська технічна платформа для збору СВАМ звітів у січні не витримала існуючого об’єму навантажень, тому має бути вдосконалена.
- Не всі імпортери змогли отримати достатню кількість інформації щодо СВАМ. Чому? Бо просвітницькі заходи проводилися тільки англійською мовою та для обмеженої кількості учасників і не охопили всіх зацікавлених осіб у ЄС та в країнах-імпортерах.
- Різні вимоги у країнах Євросоюзу щодо реєстрації у СВАМ реєстрі створили складнощі для компаній, які працюють одночасно у декількох юрисдикціях.
- Найбільша проблема – методика розрахунку вуглецевого сліду, викладена у СВАМ регуляціях, не повністю зрозуміла. Тому часто виникають питання щодо необхідності врахування тих чи інших аспектів викидів. Саме через це небагато компаній змогли подати інформацію щодо актуальних викидів СО2. 80% отриманих звітів щодо СВАМ базувалися на індикативних викидах (default values), затверджених Єврокомісією.
Деякі компанії надавали наявну в них інформацію щодо вуглецевого сліду, але їхня методика розрахунку не відповідала тій, що прописана у СВАМ-сертифікатах.
Всі ці складнощі змушують європейських імпортерів задумуватись над зміною власних бізнес-моделей, шукати постачальників, які зможуть подавати дані щодо актуальних викидів СО2, або відмовлятися від імпорту взагалі. Це потягне за собою масові проблеми у ланцюжках доданої вартості та вплине на перерозподіл ринків.
Нагадаємо, у червні 2022 р. Євродепутати домовилися про нові умови для ETS і CBAM.
