У зв'язку з нагальною необхідністю вирішення екологічних проблем та виконанням євроінтеграційних зобовʼязань у 2024 році в Україні мають ухвалити ключові законопроєкти щодо захисту клімату та навколишнього середовища, а також втілення в життя сміттєвої реформи.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів огляд трьох основних законодавчих завдань на 2024 рік.
- Законопроєкт "Про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів", який дозволить запустити ринок торгівлі квотами на викиди принаймні у пілотному режимі у 2025 році.
Запуск цієї системи є однією з євроінтеграційних вимог, адже стосується зменшення викидів вуглецю в атмосферу, а отже боротьби зі зміною клімату. Окрім того, СТВ допоможе українським імпортерам уникнути тягаря європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який компанії почнуть сплачувати з 2026 року.
СТВ планують створити на базі системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) ґрунтуючись на данних за три роки. Проте за час повномасштабної війни 40% установок зруйнували або пошкодили окупанти.
В екоспільноті скептично ставляться до таких амбітних строків, адже відповідний документ досі не оприлюднили, хоча розробляють його з 2021 року. Окрім того, створення СТВ – довготривалий та кропіткий процес, який вимагає врахування багатьох факторів та умов. В ЄС таку систему розробляли та вдосконалювали протягом 17 років, а Україна планує створити її за 2,5-3 роки.
- Законопроєкт №10061 (№№ 10061-1, 10061-2) "Про упаковку та відходи упаковки", який регламентує поняття розширеної відповідальності виробника (РВВ). Ця система перекладає зобов'язання щодо управління відходами, коли товар втрачає споживчі властивості та переходить у категорію відходу, з державного сектору на виробників.
Законопроєкт є важливою умовою для реалізації сміттєвої реформи. Наразі всі три законопроєкти опрацьовує робоча група парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Також протягом 2024 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів має подати до Верховної Ради інші законопроєкти, які запроваджують РВВ, а саме “Про батареї та акумулятори та відходи батареї та акумуляторів”, “Про відходи електричного та електронного обладнання”, “Про зняті з експлуатації транспортні засоби”, “Про відходи мастил, олив та шин”, “Про відходи текстилю”, “Про відходи будівництва та знесення”.
- Законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля” (“Про промислове забруднення”), який передбачає модернізацію всіх промислових установок протягом 12 років. Так строк введення законопроєкту в дію сягатиме одного року, запровадження норм найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) – 4 роки, а модернізація всіх підприємств має завершитися за 7 років.
Законопроєкт дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та розпочати довгоочікувану реформу зменшення та контролю промислового забруднення в Україні. Це є одним з зобов’язань країни за Угодою про асоціацію з ЄС. Також документ покликаний запустити поступовий перехід національних підприємств на європейські стандарти і впровадження НДТМ, однак він не закладає фінансування для їхнього впровадження.
Варто зазначити, що серед основних реформ, що впроваджуватимуть у 2024 році, Руслан Стрілець назвав:
- кліматичну політику;
- моніторинг довкілля;
- управління відходами;
- екологічний контроль;
- запобігання промисловому забрудненню;
- стале управління водними ресурсами;
- лісову політику.
Нагадаємо, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець переконаний, що у 2026 році Україна зможе завершити імплементацію більшості європейських довкіллєвих директив та регламентів.
