Автобудівна компанія Porsche AG і шведський промисловий стартап H2 Green Steel підписали угоду про постачання низьковуглецевої сталі для декарбонізації ланцюжка створення вартості автомобілів до 2030 року.
З 2026 року Porsche планує використовувати до 35 000 тонн зеленої сталі на рік для серійного виробництва автомобілів, повідомляє Just Auto.
В матеріалі підкреслили, що це друга аналогічна угода H2 Green Steel. Перша була з автокомпанією Volkswagen Group.
Зазначається, що H2 Green Steel планує почати виробництво зеленої сталі з кінця 2025 року на заводі у Бодені, Швеція. Компанія використовуватиме відновлювану електроенергію та водень. Це знизить викиди вуглецю на 95%, порівняно з традиційним виробництво з використанням коксівного вугілля.
В матеріалі розповіли, що таку сталь використовуватиме Porsche та низка його прямих постачальників.
Генеральний директор H2 Green Steel Хенрік Хенрікссон наголосив, що ця угода стане справжнім поштовхом як для компанії, так і для трансформації сталеливарної промисловості. Адже виробництво сталі значною мірою зумовлено попитом з боку автомобільної промисловості.
"Porsche працює над створенням вуглецево-нейтрального балансу по всьому ланцюжку створення вартості для своїх автомобілів до 2030 року. Сталь зі зниженим викидом CO2 відіграє ключову роль у нашій стратегії сталого розвитку", – сказала членкиня виконавчої ради з закупівель Porsche AG Барбара Френкель.
Вона додала, що останніми роками частка сталі в автомобілях Porsche постійно зменшувалася. Адже компанія все більше покладається на алюміній для створення полегшеної конструкції. Однак сталь залишається одним із ключових елементів конструкції спортивних автомобілів. Також компанія прагне збільшити використання перероблених матеріалів і зеленої електроенергії.
Нагадаємо, італійська сталеливарна група Marcegaglia та H2 Green Steel, Швеція, підписали семирічну угоду щодо постачання зеленої сталі на €1,79 мільярда.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, європейська металургійна промисловість, зокрема чорна та кольорова, ініціювала процес створення власного "шляху переходу" (Transition Pathway) у співпраці з Єврокомісією.
