У тексті проєкту автори використовують терміни "збирання" і "роздільне збирання" у хаотичному порядку. Так у преамбулі, автори визначають цей закон таким, що:
…встановлює заходи, спрямовані на організацію системи запобігання утворення, збирання…
Не роздільного збирання, а саме "збирання". У чому різниця, я вже писав раніше, що автори Закону "Про управління відходами" прирівняли ці терміни, але головне це те, що термін "збирання" включає купівлю відходів.
А тепер щодо фото. Київ. Контейнер для роздільного збору для пластику – перекинутий. Людина, яка наповнює пакети PET пляшкою з цього контейнера, які згодом здасть у пункт прийому.
Як ви вважаєте, що робить ця людина?
Я відповім – згідно із Законом "Про управління відходами", вона здійснює "збирання".
А те, що система роздільного збору від цього зазнає втрат… ой вибачте, про яку це я "систему", якщо її навіть немає у проєкті закону "Про упаковку та відходи упаковки". А тепер уявіть, як от такі особи, що "збирають" потирають руки, чекаючи, коли запрацює принцип розширеної відповідальності виробника.
Ось такий він, високий рівень компетентності авторів Закону "Про управління відходами" та проєкт закону "Про упаковку та відходи упаковки"…
P.S. Щодо так званої операції з "купівлі", яку автори Закону "Про управління відходами" з якогось дива включили в термін "збирання". Так от операції з "купівлі" відходів як збирання цим Законом ні яким чином не регулюються та не контролюються. Тобто весь неформальний сектор виведен з під дії цього закону. Тому, він як був у тіні, так там і залишиться. А ось ці "збирачи", що на фото, завдяки авторам Закону, отримають індульгенцію на "збирання" через купівлю, бо ніхто не знатиме, звідки і від кого неформальний сектор "купує" відходи.
