Індія закликала ЄС визнати її власну схему торгівлі вуглецевими кредитами (CCTS).
В країні занепокоєні тим, що експорт чавуну, сталі та алюмінію піддаватиметься додатковому контролю в рамках європейського механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM), передає GMK Center з посиланням на The Economic Times.
Очікується, що це питання обговорять на нараді щодо CBAM серед вищих посадових осіб різних індійських міністерств, зокрема відомств, що відповідають за торгівлю, промисловість та металургію.
За словами одного із чиновників, Індія вже веде перемовини з ЄС щодо визнання їхніх сертифікатів, обговорення тривають.
Як відомо, перший етап CBAM розпочнеться з 1 жовтня 2023 року з перехідним періодом до 31 грудня 2025-го. У цей період імпортерам доведеться лише звітувати про викиди вуглецю. Впровадження вуглецевого мита відбуватиметься паралельно з поступовою відмовою від безкоштовних квот в системі торгівлі викидами ETS (2026-2034 роки). Фінансові зобов’язання для імпортерів зʼявляться з 2026 року.
В матеріалі підкреслили, що у квітні 2023 року уряд Індії опублікував проєкт CCTS, що містить план організаційної структури. Країна прагне до червня надати внутрішньому вуглецевому ринку конкретної форми. Індії ще доведеться обговорити питання, пов’язані з еквівалентністю та ціною на викиди вуглецю, а також процесами визнання цих систем.
За словами одного з офіційних джерел, Індія вивчає різні варіанти протидії CBAM, зокрема, шляхом порушення питання у Світовій організації торгівлі.
Нагадаємо, у серпні 2022 року в Індії планували запустити ринок торгівлі викидами вуглецю для основних джерел викидів в енергетичній, сталеливарній та цементній промисловості.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Китай звернувся до ЄС з проханням обґрунтувати введення механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM), що, ймовірно, призведе до оскарження вуглецевого мита у судах Світовій організації торгівлі.
