У середу, 5 квітня, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування має розглянути законопроєкт №9136 “Про удосконалення управління об’єктами природно-заповідного фонду”, який викликав обурення екологічної спільноти.
За інформацією ЕкоПолітики, документ, ймовірно, винесуть на голосування у Верховній Раді на тижні з 10 по 15 квітня.
Законопроєкт №9136 покликаний покращити охорону та управління штучних об’єктів природно-заповідного фонду, наприклад ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків тощо. А до природоохоронних територій застосовуватимуться ті самі вимоги й обмеження, що й до об’єктів ПЗФ.
Загальна характеристика та основні положення документа:
- удосконалення створення, управління, збереження режиму об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, штучно створених;
- віднесення до завдань зоологічних парків збереження, спостереження та вивчення диких популяцій тварин, що знаходяться під загрозою зникнення;
- визначення відповідних умов та місць для утримання диких тварин у зоологічних парках;
- удосконалення ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України;
- зміни до Земельного кодексу України в частині посилення захисту земель штучно створених об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення шляхом віднесення їх до особливо цінних земель незалежно від того, на якій категорії земель вони розміщені.
Документ містить і низку негативних норм. Так пропонується надавати документи з обґрунтування у клопотанні про створення чи розширення об'єкта ПЗФ, а підставою для відмови може бути лише невідповідність поданих документів вимогам законопроєкту.
Окрім того, процес створення чи розширення заповідних територій проходить через погодження з первинними користувачами первинних ресурсів, однак це поняття не визначено.
Як відомо, Смарагдова мережа (мережа природоохоронних територій, яка впроваджується у країнах-не членах ЄС, що ратифікували Бернську конвенцію) також входить до переліку обʼєктів ПЗФ.
Українські екоактивісти розкритикували документ. На їхню думку, законопроєкт №9136 спрощує механізм скасування статусу природоохоронного об'єкта та зменшення його меж.
Біолог з громадської організації "Українська природоохоронна група" Єгор Гриник зазначив, що більша частина норм законопроєкту – це косметичні зміни, які не матимуть суттєвого позитивного чи негативного впливу на природу. Однак документ пропонує зробити погодження зменшення заповідної території чи скасування статусу Міністерством захисту довкілля на скасування заповідних територій формальним. Окрім того, для заповідних обʼєктів загальнодержавного значення наразі потрібен підпис Президента України, а законопроєкт пропонує покласти цей обовʼязок на Кабінет міністрів.
Гриник підкреслив, що існують ризики, що штучні ліси та ботсади в містах можуть зменшувати заради забудови.
Складається враження, що законопроєкт №9136 готували поспіхом і документ потребує доопрацювання. Попри євроінтеграційні забовʼязання та анонсований Міндовкіллям селф-скрінінг стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) у напрямку захисту довкілля в національному законодавстві, екологічні проєкти явно не є пріоритетом парламенту. Важливі довкіллєві проєкти попри війну не можуть прийматися нашвидкоруч, без публічних обговорень та консультацій з експертами.
