Ми з 2014 року усіма можливими способами намагаємося донести до людей, що розваги з використанням піротехнічних засобів: як-то петарди, хлопавки, феєрверки тощо — в країні, де йде війна, як мінімум не доречні і поганий тон, а як максимум — злочинні. Не всі це розуміють. Чи не кожне весілля та свята всі ці роки постійно супроводжуються феєрверками.
Навіть від початку повномасштабного вторгнення я, живучи за містом, феєрверки бачила двічі!!! Так, це значно менше, ніж до 24 лютого. Бо до того були на КОЖНІ вихідні, а часом і в будні.
Люди! Українці! Ми є чуйними людьми з високорозвиненою емпатією. Не намагайтесь мене переконати, що це не так. Я теж знаю приклади, коли ми показуємо себе геть з іншого боку. Але все ж таки ми, українці, вміємо гуртуватися, коли це треба. Особливо, коли причиною згуртування стає спільна біда.
Я впевнена, що ми з вами можемо зрозуміти тих людей, для яких звуки і спалахи феєрверків — це не про свято. Тих людей, для яких ці звуки, — це голос смерті і руйнувань.
Ми ж можемо, правда?
Закликаю дуже активно комунікувати цю тему ЗМІ, лідерів думок, священників, представників влади! Багато хто запускає феєрверки просто тому, що "не подумали", що це може когось лякати, для когось служити тригером, викликати із закутків свідомості травматичні події, оголювати старі рани.
Я вже мовчу про те, скільки домашніх, безпритульних та диких птахів і тварин гине через ці звуки. Скільки випадкових травм від невмілого поводження з піротехнічними розвагами.
Дорослі! Говоріть про це зі своїми дітьми! На жаль, у нас будь-яка дитина може вільно купити петарди чи установку для феєрверку.
Дорослі! Не проходьте повз, коли ви бачите дітей, які бавляться петардами. Зупиняйте. Пояснюйте. Робіть зауваження. Поки комусь із них не відірвало пальці, комусь не вибило око, а котрась дитина не опинилася обличчям на асфальті в мокрих від жаху штанах.
Ну не треба нам цього всього. У нас достатньо горя. Достатньо скалічених тіл і душ маленьких та дорослих українців та українок.
