Під час війни бізнесу доводиться балансувати між підтримкою обороноздатності й економічної стійкості України та адаптацією до європейських екологічних стандартів.
Про це в інтервʼю для “Української енергетики” розповіла координаторка Комітету з промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації (ЕВА) Ольга Бойко, наголосивши, що План відновлення України потребуватиме перегляду.
Вона заявила, що після початку повномасштабного вторгнення часи протистояння влади та бізнесу закінчилися. Як показало опитування ЕВА, до післявоєнної відбудови України хотіли б долучитися близько 80% підприємців. А ЕВА брала участь майже у всіх робочих групах в рамках підготовки Національного плану відновлення. Під час розробки плану особливу увагу приділили й екологічному напряму.
Бойко наголосила, що План відновлення України, презентований урядом у Лугано в липні, ймовірно, потребуватиме перегляду. Зокрема на тлі масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі та блекаутів.
Вона пояснила, що Україна до кінця 2022 року мала затвердити план заходів з реалізації другого Національно визначеного внеску до Паризької угоди та створити кліматичний фонд. Такі кроки передбачав перший напрямок розділу “Екологічна безпека”.
“Погляньмо правді в очі: про які заходи зі зменшення викидів вуглецю, ще й виділення фінансування на це, ми можемо говорити, коли для підтримки мінімальної діяльності підприємства і населення вимушені масово встановлювати дизельні та бензинові генератори?”, – сказала експертка.
Вона додала, що, окрім того міста переходять з електротранспорту на транспорт з двигуном внутрішнього згоряння. Усі кошти, які Україні надають міжнародні партнери, йдуть на посилення нашої обороноздатності та забезпечення функціонування держави.
“Сьогоднішні реалії диктують інші пріоритети. І ми маємо до них адаптуватись”, – підкреслила Бойко.
Експертка наголосила, що погляди щодо концепції відновлення України у всіх стейкхолдерів збігаються. Це неуклінне дотримання євроінтеграційного курсу та проведення усіх відповідних реформ. Проте необхідно переглянути строки імплементації європейських регламентів і директив, а також чітко визначити шляхи їхнього фінансування. Адже наразі у Нацплані, гроші планують виділяти, переважно, на технічну підтримку реформ, а модернізація планується коштом приватних інвестицій.
Зазначається, що у жодній країні ЄС модернізація не здійснювалась без державних стимулів та фінансової підтримки. З 2013 року ЄС подвоїв фінансування проєктів бізнесу у сфері захисту довкілля та енергоефективності і, у середньому, такі витрати становлять понад €75 млрд щорічно.
Бойко також звернула увагу на проблему відходів війни. Наразі єдиним рішенням для них є тимчасове розміщення у межах наявних полігонів або у спеціально відведених місцях. Відходи руйнації можуть стати сировиною для відбудови, а військовий металобрухт джерелом чорних та кольорових металів.
Проте підготовка цього матеріалу до повторного використання, а саме сортування та очищення, вимагають певних навичок, а також перевірок на наявність вибухових речовин. Експертка наголосила, що також значну небезпеку несуть будівельні уламки що містять азбест.
Бойко також зазначила, що останнім часом спостерігаємо пожвавлення нормотворчої діяльності з боку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Деякі з ініціатив є суперечливими, зокрема:
- запровадження окремого виду екоперевірок через додаток “Екозагроза” всупереч чинному законодавству про державний нагляд та контроль у сфері господарської діяльності;
- обов’язок встановлювати коштовні автоматизовані системи моніторингу викидів забруднюючих речовин на об’єкти, які знаходяться під постійним ризиком ракетних ударів і які мають модернізовувати після завершення війни;
- розширення підстав для анулювання дозволу на викиди.
“На фоні ситуації, у якій перебувають підприємства, такі ініціативи, а вони мають значний корупційний підтекст, дещо дестабілізують плани бізнесу щодо подальшої діяльності. Особливо, коли наші сусіди в ЄС спрощують процедури отримання екологічних дозволів для деяких галузей промисловості протидіючи російській енергетичній війні”, – сказала експертка.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, екоактивісти розкритикували план відновлення України, що був представлений на Конференції з питань відновлення України у Лугано, Швейцарія, і назвали його “луганський сором”.
