Новий уряд Німеччини викрили на втручанні у 2021 році в діяльність Єврокомісії, щоб вплинути на законотворчість ЄС, яке регулює виробництво відновлюваного водню.
Це призвело до майже річної затримки у встановленні "зелених" водневих правил блоку, повідомляє EURACTIV.
В матеріалі зазначили, що, як очікується, водень відіграватиме ключову роль у зусиллях Європи з декарбонізації, але фактичне освоєння ринку відбувається повільно через регуляторну невизначеність. ЄС загруз у дискусіях щодо правил, які регулюють виробництво "зеленого" водню, що виготовляється за допомогою відновлюваної електроенергії.
“Ще у 2018 році Європейська комісія отримала завдання створити збірник правил, щоб гарантувати, що електролізери, які виробляють “зелений” водень, використовують лише "додаткову" вітрову або сонячну енергію та не позбавляють інші сектори дефіцитної відновлюваної електроенергії”, – підкреслили автори.
Це почало лобістську боротьбу щодо точного значення правила "додатковості", яке Єврокомісія (ЄК) мала викласти в так званому "делегованому акті" – прискореній процедурі, що використовується для технічних оновлень законодавства.
В матеріалі наголосили, що це підвищило ставки для Німеччини, яка хоче замінити викопне паливо для транспорту та енергоємних секторів, зокрема для металургійної та хімічної промисловості, на “зелений” водень.
Автори зазначили, що у грудні 2021 року Берлін втрутився з листом до Європейської комісії, надісланим Патріком Грайхеном, новопризначеним державним секретарем і правою рукою віцеканцлер Роберта Хабека. В той час ЄК збиралася завершити трирічний процес розробки своїх правил "додатковості" і була готова представити свій довгоочікуваний делегований акт. Однак цей проєкт не вписувався в плани Німеччини.
"Велику частину мети європейської водневої стратегії в 40 ГВт буде реалізовано в Німеччині, – зазначив Грайхен у листі до Стефано Грассі, голові кабінету комісарки з енергетики Кадрі Сімсон. – Щоб досягти цієї амбітної мети, ми залежимо від сприятливої європейської структури, яка забезпечує як стабільні та привабливі інвестиційні умови, так і надійність критеріїв для екологічно чистого водню."
Автори підкреслили, що результат багаторічної роботи ЄК був недостатньо добрим для Берліна.
У листі Грайхен висловив занепокоєння, зокрема, відсутністю гнучкості в проекті Комісії. Серед інших пропозицій він закликав до правил, які б гарантували, що електролізери можуть працювати при повному навантаженні принаймні 5000 годин на рік, або приблизно 57% часу. Берлін також запропонував поступове впровадження ВДЕ з "20% у 2026 році, 25% у 2028 році та 30% у 2030 році"
В матеріалі зазначили, що, оскільки Німеччина прагне імпортувати водень з Африки, Австралії та Південної Америки, Берлін також звернувся до Комісії з проханням розглянути можливість запровадження "загального початкового пункту", що дозволяє вважати імпорт водню з інших країн "зеленим" за певних умов.
Для того, щоб транспонувати німецькі запити, Грайхен попросив Комісію відстрочити правила.
“Зараз, майже через рік, виконавча влада ЄС ще не представила свої правила додатковості, – йдеться в матеріалі. – Одне джерело, обізнане з цим питанням, говорило про "зрив процесу", а інше заявило, що чиновники Комісії незадоволені тим, що вони сприймають як постійне втручання столиць ЄС. Хоча втручання Берліна було мотивоване справжнім занепокоєнням, воно сигналізує про "типовий" підхід Німеччини до формування політики ЄС, прокоментувало одне джерело.”
Хоча Комісія подала свій проєкт правил "додатковості" на публічне обговорення, вони ще не супроводжувалися законодавчою пропозицією.
В матеріалі підкреслили, що Європарламент додав плутанини, проголосувавши за поправку до директиви ЄС щодо відновлюваної енергії у вересні, яка скасувала принцип додатковості для виробництва електронного палива на транспорті.
"Ми поважаємо позицію парламенту та будемо враховувати її в поточній роботі над делегованими актами. Зараз ми оцінюємо наслідки голосування в Європейському парламенті також для ширшого водневого порядку денного і продовжуватимемо працювати зі співзаконодавцями, щоб якнайшвидше забезпечити регулятивну визначеність для водневого сектору", – пояснили в ЄК.
Автори зазначили, що європейська воднева промисловість втрачає терпіння. Хоча ЄС очолював розробку водню з самого початку, інші континенти згодом його наздогнали. Так закон про зниження інфляції в США запровадив податкові пільги, які вважалися настільки щедрими, що акції водневих компаній піднялися принаймні на 75% після його оголошення.
"Для збільшення виробництва водню необхідна юридична визначеність якнайшвидше, – сказав Йорго Чацімаркакіс, генеральний директор промислової асоціації Hydrogen Europe. – Нам терміново потрібен правовий акт, який регулює додатковість."
Чацімаркакіс також попередив про відтік виробників водню в США.
У жовтні Hydrogen Europe об’єдналася з конкуруючою групою Renewable Hydrogen Coalition, щоб закликати Комісію прискорити процес.
В матеріалі додали, що водневі правила ЄС ще більше ускладнюються розбіжностями між Францією та Німеччиною щодо правил щодо "низьковуглецевого" водню, який можна виробляти або зі зменшеного викопного газу – з уловлюванням і зберіганням вуглецю (CCS) – або ядерної електроенергії.
Так Франція наполягає на тому, що використання електроенергії з низьковуглецевих атомних електростанцій має бути надано позначку "зелений" або "низьковуглецевий" відповідно до таксономії екологічного фінансування ЄС. А Німеччина – що тільки водень, вироблений з відновлюваної електроенергії, повинен вважатися екологічним.
Нагадаємо, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС планує створити новий водневий банк European Hydrogen Bank, який інвестує €3 млрд у розвиток ринку Н2.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, У США законопроєкт про скорочення інфляції, серед багатьох положень орієнтованих на клімат, включає податкові пільги для виробництва “зеленого” водню за найнижчою у світі ціною $0,73 за кілограм.
