Закарпаття ризикує перетворитися на “другий Крим”, адже в регіоні спостерігаються суховії, мінімум вологи, високі температури повітря та нестача води.
Про це заявив начальник обласного центру з гідрометеорології Василь Манічук на розширеному засіданні Громадської ради при Закарпатській ОВА, повідомляє кореспондент "Урядового кур’єра" Василь Бедзир у Facebook.
Він зазначив, що у Закарпатській області, особливо в низинно-передгірних районах, цього літа спостерігався дефіцит опадів – їхня сумарна кількість становила 20-50% норми. Для більшості територій області це найменший показник за всю історію спостережень з 1945 року.
Перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький наголосив, що влітку 2022 року річку Уж можна було перейти по камінню на дні, а колись по ній сплавляли колоди.
Такі зміни спричиняють висихання дерев та негативно впливають на лісове та сільське господарство.
Владислав Пересоляк, завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського національного університету, розповів, що рівень ґрунтових вод за 2012-2016 роки знизився з 3 до 9 метрів, а в колодязях гірських населених пунктів зникала вода.
“Щоб розв’язати проблему забезпечення людей водою, її почали доставляти автомобільним транспортом, що загострювало соціально-економічні проблеми", – додав він.
Кандидатка біологічних наук доцент УжНУ, голова громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук зазначила, що раніше вода, внаслідок дощів або паводків, стікала в низовину близько 5 днів. Наразі цей час скоротився до 1 дня.
"Порушуються природоохоронні вимоги: в лісокористуванні – суцільні рубки, трелювання деревини землею, а не повітрям, прокладання доріг там, де їх не може бути. Вода втрачається і через ерозію ґрунтів, яку спричинюють гірські подорожі позашляховиками та квадроциклами”, – зазначила вона.
Біологиня також підкреслила, що рівчаки, які залишаються від такого транспорту на полонинах, перетворюються на стічні канави. Вона запропонувала накласти заборону на такі туристські розваги.
В.о. голови Закарпатської облради Андрій Шакета наголосив, що завданням для фахівців стане розробка способів затримати воду. Окрім того, необхідно вирішити питання щодо ерозії ґрунтів, господарської діяльності на полонинах, у лісах тощо. Однак для цього необхідне фінансування.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, на Закарпатті рівень води у найбільшому гірському озері України Синевир впав до історичного мінімуму, однак озеро знаходиться поза межею максимального обміління.
