Тематика російсько-української війни розглядається переважно у контексті фінансових проблем як для людей, так і держав, біженців, доступності продовольства, менше – впливу на довкілля та навколишнє середовище.
Показово, що тема довкілля епізодично згадується у новинах із іншою головною тематикою. Це підтверджує вплив війни на довкілля, але з іншого боку показує пріоритетність проблем і подекуди не дуже високу зацікавленість заходу проблемою впливу війни на довкілля.
Зацікавленість, як і в Україні, викликають ті теми, які мають безпосередній вплив на життя громадян. До топ-трьох належать "війна та АЕС" (31% з усього масиву згадок), забруднення через вибухи (21,7%), "мінування та пожежі" (16%).
І лише на шостій позиції тема "довкілля та війна", що складає лише 8% від усього масиву згадок. Але, звичайно, кожна країна має свої пріоритети, тому і зацікавленість тематикою довкілля може відрізнятись.
Наприклад, найбільша зацікавленість підтемою "довкілля та війна" спостерігається у Франції (25,8%) та Британії (16,8).
Іноземці не живуть у парадигмі війни, у них свої буденні справи, свої проблеми на місцевому та державному рівні.
Аналіз інфополя показує, що динаміка згадувань України залежить не стільки від періоду, а скільки від наявності конкретних інформаційних приводів. Найвищий показник згадувань фіксується 21 березня (3336 посилань) та 22 березня (3279 посилань).
Суттєво зростає кількість згадок 1 квітня (1995 посилань) та 26 квітня (754 посилань). 9 травня (324 посилань). Ми порівняли інформаційний порядок денний України та західних держав у дні, коли кількість згадок тематики "Україна-довкілля" була найбільшою.
Частково теми, згадані у медіа іноземних держав, співпадають з порядком денним України. Наприклад, 21 березня українські і західні медіа писали про витік аміаку на "Сумихімпромі" через ворожий обстріл, 22 березня – пожеж у лісах Чорнобильської зони, 26 квітня – ситуації на ЧАЕС.
Дещо іншу ситуацію спостерігаємо у соціальних мережах, де тематика "довкілля та війна" викликає більший інтерес, аніж у традиційних медіа.
Загалом, за кількістю згадувань тематики розподілились наступним чином: "війна та АЕС", "забруднення через вибухи", "довкілля та війна". Кількісно згадки у березні переважають над згадками проблем у квітні-травні.
Сплеск спостерігається з 9 по 17 травня, але кількісно він все одно менший, аніж сплески, наприклад, у березні.
Результати контент-аналізу показують, що тематика війни та довкілля найбільше відгукується користувачам Twitter (55,9%), Facebook (33,7%), YouTube (7,5%), Instagram (2,5%).
Варто зауважити, що саме Twitter, серед наведених соцмереж, користується популярністю у західних користувачів. Щодо мовних переваг – найбільше публікацій англійською мовою (майже 10 тисяч), у порівняння німецькою – трохи більше тисячі, французькою – 817.
Українське громадянське суспільство та влада працюють над тим, аби про Україну та війну світ не забував. У багатьох містах Європи досі відбуваються акції на підтримку України, збирається допомога для громадян та армії.
У Міндовкілля також повідомляють про роботу із західними партнерами, які допоможуть у фіксації наслідків та відбудови. Серед останніх угоди із Польщею, Італією, Швейцарією, Румунією, Чехією.
Окрім того, у Міндовкілля звертають увагу на приєднання до програми LIFE, яка допоможе нам фінансувати довкіллєві проєкти ще до вступу в Євросоюз.
Головне завдання полягає у тому, аби проблеми та потреби їх мінімізації розуміли не лише уряди, а й пересічні громадяни.
Якщо ми хочемо бути більш "близькими" та "зрозумілими" – варто говорити про вплив війни на клімат, глобальне потепління, забруднення повітря. Це те, що близько, про що звикли чути і над вирішенням яких проблем працюють мешканці Заходу.
