Українська громадськість підготувала 2 моделі "зеленого" відновлення країни після війни: “амбітну” та “прагматичну”, які покликані подолати руйнівні наслідки російської агресії та посилити позиції держави.
Їх представили та обговорили з представниками бізнесу та влади, аналітиками та експертами на онлайн-дискусії "Зелене відновлення України: місія (не)можлива" у середу, 14 вересня, повідомляє "Українська енергетика".
Дослідники ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля" разом з партнерами проаналізували візію України та її міжнародних партнерів, зокрема Європейської Комісії та Світового банку. Вони відкинули інерційну модель відновлення, яка передбачала б окремі завдання у сфері довкілля та клімату без їх посилення та реалізації інших секторальних завдань.
"Амбітна модель передбачає, що наші основні цілі "зелені" (кліматично нейтральна чи "зелена" економіка, "зелене" зростання, стале сільське господарство тощо), як і процеси їх досягнення. Амбітну модель повоєнного відновлення можна коротко описати як "Зелений" [повоєнний] курс України. Її візія – "Зелена" Україна як частина глобальної кліматично нейтральної економіки", – йдеться в аналітичній записці.
Зоряна Козак, старша аналітикиня ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля" центру, пояснила, що різниця цих моделей полягає у цінностях, цілях, загальних і секторальних засадах, а також інструментах і механізмах, які можуть бути використані. В амбітній моделі економічні показники зростають, а тиск на корисні копалини знижується.
За її словами, амбітна модель відповідає на питання "Що ми хочемо досягти?", а прагматична – "Як ми досягатимемо "незелені" цілі?". Прагматична модель – це "зелений" інструмент досягнення цілей, які не завжди можна віднести до "зелених", наприклад, енергетична незалежність, безпека тощо.
Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович підкреслив, що громадські організації мають на меті підвищення обізнаності про стратегії, політики, інструменти Європейського “зеленого” курсу, а також включення заходів, політик, які відповідають принципам Європейського зеленого курсу в українські секторальні політики, підвищення їх рівня у пріоритетах нацполітики.
"Бізнес активно підтримує ідею "зеленого" відновлення України як одного із компонентів сталого економічного розвитку – але не за рахунок збільшення регуляцій, дозволів, податків, перекладення відповідальності, перевірок. А за рахунок, як і в ЄС, фінансових стимулів, грантів, сумісних з державою проєктів", – сказав Станіслав Зінченко, голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації, директор компанії GMK Center, який представляв позицію бізнесу.
Олександр Тарасенко, керівник експертної групи європейської та євроатлантичної інтеграції Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики, зазначив, що "зелений" розвиток України буде залежати від фінансів. З ним погодилися й інші учасник заходу. Адже відсутність грошей унеможливлює будь-яке відновлення.
Секретарка Вознесенської міської ради Вікторія Бальцер наголосила, що грантові кошти та інвестиції легко знайти за умови "гарної" та "добре" підготовленої пропозиції.
Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України", заявив, необхідно провести дискусію щодо ефективних шляхів спрямування коштів на енергоефективні заходи.
Він сказав, що статус України кандидата у члени ЄС буде спрямовувати її у правильному напрямку, як і загальні політики міжнародних фінансових організацій щодо надання ресурсів на "зелені" рішення. На думку Павлюка, гірничодобувні містечка не матимуть майбутнього без економічної переорієнтації.
"Єдині міжнародні інвестиції, які будуть можливі у післявоєнний час – це інвестиції в надра. Україна може виступити джерелом ресурсів для Європейського Союзу замість недружніх країн, які були джерелом ресурсів до цього. Тобто Україна вимагатиме більш активного, швидкого, інтенсивного надрокористування. Без процедур погодження по 300 днів", – висловив протилежну світоглядну позицію Зінченко.
В матеріалі зазначили, що його слова викликали емоційну дискусію в експертному середовищі.
Аналітикиня з Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Неллі Петкова зауважила, що Україна потребуватиме зовнішньої підтримки. Вона запропонувала вдатися до так званого "екологічного свопу", коли держава домовляється про реструктуризацію зовнішнього державного боргу таким чином, що частина грошей не повертається кредитору, а залишається у державі і скеровується на "зелені" заходи.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, лідери провідних економік світу домовилися про "зелений план Маршалла" у переході на чисту енергетику, щоб забезпечити чистіше, екологічніше, вільніше, справедливіше та безпечніше майбутнє для людей та планети.
